АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Адвокат у сучасних умовах: баланс професії, честі й права на відпочинок – адвокати Наталія Черевко та Наталія Кайда

Про адвоката у сучасних умовах: баланс професії, честі й права на відпочинок розповіли Наталія Черевко – адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління та Наталія Кайда – адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тренер, розробник програм Української школи урядування під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками баланс професії, честі й права на відпочинок адвоката у сучасних умовах, а саме:

  1. Мобілізація адвокатів
  2. Відпустки
  3. Лікарняні
  4. Значення честі та гідності в професії адвоката
  5. Правові засади захисту честі, гідності та ділової репутації
  6. Репутаційні ризики та виклики сучасності
  7. Практичні механізми захисту
  8. Приклади з судової практики: успішні та невдалі спроби захисту репутації адвокатів

У рамках характеристики адвоката у сучасних умовах акцентовано на наступному:

1. Мобілізація адвокатів

Адвокати не мають автоматичної відстрочки від мобілізації. Вони підлягають мобілізації на загальних підставах (ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відстрочка можлива тільки за підставами, прямо передбаченими законом: інвалідність, догляд за родичами, наявність 3 та більше дітей, статус студента, тощо. З 01.11.2025 — розширені підстави відстрочки.

Окремого порядку бронювання адвокатів не існує — бронювання здійснюється на загальних підставах (Постанова КМУ № 76).

Судова практика:

1) Постанова Верховного Суду від 16.02.2023, справа № 748/479/20:

  • Адвокат був мобілізований і не міг здійснювати захист у апеляції.
  • Суд роз’яснив обвинуваченому право укласти угоду з іншим захисником.
  • Суд призначив захисника з БВПД, і Верховний Суд визнав це правомірним.
  • Висновок: мобілізація адвоката не є підставою для зупинення провадження, оскільки зупинення передбачене лише у випадку мобілізації обвинуваченого.

2) Ухвала Запорізького апеляційного суду від 10.12.2024, справа № 334/6295/23:

  • Адвокат був мобілізований, тому не отримав ухвалу про сплату судового збору.
  • Суд визнав пропуск строку поважним та поновив строк.
  • Висновок: мобілізація адвоката є поважною причиною неподання документів.

3) Новобаварський районний суд Харкова, справа № 639/2435/25 (21.11.2025):

  • Слідство досліджувало фіктивне працевлаштування задля бронювання.
  • Висновок: бронювання зловживають, суди надають доступ до списків військовозобов’язаних.

4) Печерський районний суд м. Києва, справа № 757/58159/24-к (30.12.2024):

  • Суд надав доступ до документів роботодавця щодо бронювання.
  • Висновок: суд ретельно перевіряє списки бронювання держслужбовців.

2. Відпустки адвокатів

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає відпустки для самозайнятих адвокатів. Для адвокатів–працівників діє Закон «Про відпустки».

Воєнний стан дає право:

  • переносити щорічні відпустки (ст. 12 Закону № 2136-IX);
  • надавати 90 днів відпустки без збереження;
  • відмовити у відпустці, якщо адвокат працює у критично важливій сфері.

Відпустка може бути причиною неявки, але суд перевіряє реальність і поважність підстав.

Судова практика щодо відпустки:

1) Рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2025, справа № 922/1428/16:

  • Адвокат надав підтвердження відпустки (бронювання готелю тощо).
  • Суд відмовив у відкладенні засідання.
  • Обґрунтування:
  • відпустка не є безумовною підставою для відкладення;
  • адвокатське об’єднання має інших адвокатів;
  • ч. 3 ст. 202 ГПК дозволяє розгляд за відсутності представника.
  • Висновок: відпустка не гарантує перенесення засідання.

2) Постанова Одеського апеляційного суду від 02.06.2025, справа № 504/5243/24:

  • Адвокат був у відпустці, але міг взяти участь у відеоконференції.
  • Суд визнав неявку неповажною.
  • Висновок: якщо можлива відеоконференція, відмова суду є законною.

3) Постанова ВС від 05.07.2023, справа № 722/889/21:

  • Апеляція відмовила у відкладенні через відпустку.
  • ВС скасував, бо суд не врахував:
  • що відпустка скоро закінчується;
  • що процес можна було перенести без порушення строків.
  • Висновок: суд має зважувати баланс між розумним строком і правом на захист.

3. Лікарняні адвоката

Адвокат–працівник:

  • оплата лікарняних з 1-го дня — Пенсійний фонд (колишній ФСС);
  • розмір залежить від стажу (50–100%).

Самозайнятий адвокат (ФОП):

  • отримує лікарняні тільки якщо добровільно сплачує ЄСВ.

Лікарняний може бути підставою для відкладення засідання, але лише за умови реального документального підтвердження.

Судова практика:

1) Київський апеляційний суд, постанова від 15.07.2025, справа № 753/6998/24:

  • Адвокат заявив про лікарняний, але не надав жодного доказу.
  • Суд відмовив у відкладенні та розглянув справу без нього.
  • Суд послався на практику ЄСПЛ («Axen v. Germany», «Varela Assalino»).
  • Висновок: без доказів лікарняного поважної причини немає.

2) Одеський апеляційний суд, постанова від 09.09.2025, справа № 523/14740/23:

  • Адвокат надав лікарняний, але:
  • справа слухалася майже рік;
  • строки притягнення до відповідальності спливали;
  • адвокат уже давав пояснення.
  • Суд визнав відкладення безпідставним.
  • Висновок: ліккарняний не є автоматичною підставою для перенесення, якщо є ризик спливу строків.

3) Верховний Суд, ухвала від 29.05.2023, справа № 910/7484/21:

  • Адвокат був на лікарняному й пропустив строк касаційного оскарження.
  • ВС визнав цю причину неповажною, підкресливши:
  • сторона могла подати скаргу раніше;
  • можна було призначити іншого адвоката;
  • рішення було оприлюднене у Реєстрі.
  • Висновок: лікарняний адвоката не є об’єктивною перешкодою, якщо можна діяти іншим способом.

4) Біляївський районний суд Одеської області, ухвала від 26.12.2022, справа № 496/6298/22:

  • Адвокат повідомив про лікарняний без вказання його тривалості.
  • Суд залучив іншого адвоката з БВПД, оскільки закінчувався строк тримання під вартою.
  • Висновок: у невідкладних ситуаціях суд забезпечує іншу правову допомогу.

4. Значення честі та гідності в професії адвоката

  1. Честь і гідність – етичний фундамент адвокатури. Вони визначають моральну стійкість, незалежність і відповідальність адвоката.
  2. Моральний обов’язок перед суспільством. Адвокат має бути прикладом доброчесності, адже він уособлює принцип верховенства права.
  3. Гарантія незалежності. Висока гідність дозволяє протистояти тиску, корупційним впливам, маніпуляціям.
  4. Репутація як професійний актив. Вона визначає рівень довіри клієнтів, можливості в професії, авторитет у суді.
  5. Публічність ролі адвоката. Адвокат перебуває у зоні підвищених професійних очікувань, хоча не є «класичним» публічним діячем.
  6. Довіра як основа професії. Клієнт довіряє адвокату свободу, іноді життя — тому висока репутація є критичною.

Честь і гідність адвоката — це фундамент довіри до адвокатури та необхідна умова здійснення правосуддя.

5. Правові засади захисту честі, гідності та ділової репутації адвоката

Конституційні гарантії:

  • Ст. 3, 28 Конституції — честь і гідність є найвищою цінністю, кожен має право на повагу до гідності.
  • Ст. 32 Конституції — заборона поширення недостовірної інформації, право на спростування.

Цивільний кодекс України:

  • Ст. 277 ЦКУ — право вимагати спростування недостовірних відомостей і відшкодування шкоди.
  • Ст. 297 ЦКУ — право на повагу до честі та гідності.
  • Ст. 299 ЦКУ — захист ділової репутації фізичної особи.

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

  • Ст. 21 — гарантії незалежності адвоката.
  • Ст. 23 — вимога діяти чесно, гідно, відповідно до етики.
  • Ст. 23 ч. 2 — держава забезпечує захист честі, гідності та репутації адвоката.

Міжнародні стандарти:

  • ЄСПЛ, Morice v. France (2015) — репутація адвоката має особливо високий рівень захисту.
  • Основні принципи ООН щодо ролі юристів (1990) — адвокати повинні бути захищені від дискредитації.
  • CCBE (Кодекс поведінки адвокатів ЄС) — втручання в репутацію адвоката підриває довіру до професії.

6. Репутаційні ризики та виклики сучасності

Основні ризики:

  1. Інформаційні атаки в медіа та соцмережах:
  2. Висока публічність справ, резонансні процеси, політичний підтекст.
  3. Маніпуляції з боку опонентів у процесі:
  4. Заяви, спрямовані на дискредитацію захисника.
  1. Надмірний інтерес ЗМІ до приватного життя адвоката.
  2. Соцмережі як нова зона ризику:
  1. необережні пости;
  2. двозначні коментарі;
  3. приватні сторінки, що мають публічний ефект.
  4. Плутання адвоката з «публічним службовцем»:
  5. На адвоката не поширюються «широкі межі критики», характерні для політиків.
  6. Взаємопроникнення приватного і професійного життя:
  7. приватні конфлікти, лайка, радикальні заяви можуть дискредитувати.

Вплив громадської думки:

  • Один негативний матеріал може вплинути на клієнтів, суд, колег.
  • Порушення приватності адвоката може бути підставою для судового захисту.

7. Практичні механізми захисту адвоката

1) Фіксація порушення:

  • скріншоти, відео, копії статей;
  • за можливості — нотаріальна фіксація вебсторінки.

2) Встановлення автора/поширювача:

  • ідентифікація акаунта;
  • запит до адміністратора сайту;
  • звернення до правоохоронців (якщо автор невідомий).

3) Правовий аналіз змісту інформації:

  • чи є твердження фактом, чи оціночним судженням?
  • чи принижує честь, гідність або репутацію?

4) Досудові дії:

  • вимога про спростування (ст. 277 ЦКУ);
  • переговори з медіа;
  • звернення до НААУ або Ради адвокатів регіону.

5) Право на відповідь (репліку):

  • забезпечене Конституцією, ЦКУ та законом «Про інформацію».
  • медіа зобов’язане її опублікувати.

6) Судовий захист:

Позов може містити вимоги:

  • визнати інформацію недостовірною;
  • зобов’язати спростувати;
  • видалити матеріал;
  • припинити поширення;
  • стягнути моральну шкоду.

7) Захист у межах адвокатського самоврядування:

  • подання звернення до ради адвокатів з метою отримання публічної позиції/роз’яснення.

8. Приклади з судової практики — успішні та невдалі спроби захисту репутації адвокатів

Успішні випадки (суди стали на бік адвоката):

1) Пряме бездоказове звинувачення у вчиненні злочину — ЄСПЛ та ВС: заборонено:

  • EGILL EINARSSON v. Iceland (2017) — публічні звинувачення у злочині без доказів є порушення ст. 8 Конвенції.
  • ВС, постанови від 14.02.2024 (№ 754/6964/21) та 05.06.2024 (№ 756/14771/21): Суд підтвердив: пряме або опосередковане звинувачення адвоката у злочині без вироку суду — недопустиме.

2) Недостовірну інформацію адвоката за дорученням клієнта треба спростувати:

  • ВС, постанова від 07.09.2022, № 761/34282/18: Якщо адвокат поширив недостовірні факти, вони ПІДЛЯГАЮТЬ спростуванню — підсилює позицію позивача в подальших спорах.

Невдалі випадки (позови адвокатів відхилено):

1) Оціночні судження не спростовуються:

  • ВС, постанова від 07.03.2024, справа № 760/26594/20: Фраза «Адвокат Мацкевич — рейдер»:
  • визнана оціночним судженням,
  • не є предметом судового захисту,
  • не підлягає спростуванню.

2) Скарга до КДКА не є поширенням недостовірної інформації:

  • ВС, постанова від 10.06.2019, № 680/195/17: Якщо подано скаргу до КДКА, яка не підтвердилася, це не є наклепом і не може бути підставою для задоволення позову адвоката.

3) Позивач не довів, що сторінка у Facebook належить відповідачу:

  • ВС, постанова від 02.06.2021, № 201/6995/17: позов відхилено — адвокат не зміг довести, що саме відповідач є автором посту.

4) Вимога видалити інформацію з реєстру — неправомірна:

  • ВС, постанова від 14.07.2021, № 757/14418/20-ц: позовні вимоги щодо спростування інформації шляхом її вилучення (видалення) з відкритого реєстру у мережі Інтернет не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб судового захисту не відповідає змісту позовних вимог і по суті, є цензурою діяльності щодо певної особи.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: