Адвокатська практика пов’язана з медичним правом: адвокат Олександр Корнага

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів на тему «Адвокатська практика пов’язана з медичним правом» у Вищій школі адвокатури, Корнага Олександр, адвокат, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, розповів про медичні справи та їх основні види.

Щоб розпочати практику в медичному праві потрібно керуватися найголовнішим законом – Законом України « Основи законодавства про охорону здоров”я». А також використовувати наступні документи:

  • Наказ МОЗ № 110 від 14.02.2012
  • Наказ МОЗ № 6 від 17.01. 1995
  • Наказ МОЗ №69 від 05.02.2016
  • Наказ МОЗ № 752 від 28.09.2012
  • Клінічні протоколи
  • КПК, ЦПК

Медичні справи та їх основні види:

  1. За процесуальною ознакою:
  • Кримінальні
  • Цивільні
  • Дисциплінарні
  1. За суб’єктом звернення за правничою допомогою
  • Пацієнт
  • Лікар
  • Інші особи( родичі)
  1. За наявністю медичним елементом
  • Власне медичні
  • Містять медичні елементи

Специфіка роботи з медсправами полягає в наступному:

  • Суть лікарської таємниці (момент виникнення, умови розголошення)
  • Особливості адвокатського запиту
  • Особливості допиту лікарів
  • З ким укладається угода про надання правової допомоги

Наріжним каменем медичного права – є право на медичну таємницю. Це право описане набагато детальніше ніж право на адвокатську таємницю.

Сам факт звернення за медичною допомогою – це вже лікарська таємниця. Адвокати під час надання правової допомоги також несуть відповідальність за розголошення лікарської таємниці.

Одночасно в ч.1 ст.39 (1) Закону України « Основи законодавства про охорону здоров’я» визначено « Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні, а стаття 40 цього ж Закону вказує «Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків»

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про інформацію» «Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація».

Ч.2 ст. 11 ЗУ « Про інформацію: не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків , визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження».

Коли подається адвокатський запит, то зі сторони адвоката обов’язковим є наявність ордеру та копії посвідчення про право займатись адвокатською діяльністю , а також потрібно вимагати наступне :

  • Належним чином засвідчені копії первинної медичної документації
  • Інформацію про те, згідно з яким клінічним протоколом надавалася медична допомога
  • Докази проходження лікарем атестації
  • Інша інформація, що потрібна для надання правничої допомоги

Щоб надати якісну правничу допомогу клієнту. адвокат повинен здійснити невідкладні дії:

  • Адвокатський запит про витребування інформації та документів
  • Підготовка заяв у порядку ст.214 КПК України та клопотань про невідкладні слідчі дії
  • Ініціювання та розгляд випадку у КЕК
  • Звернення на гарячу лінію КМУ, ДОЗ, МОЗ

Адвокатський запит в медичному праві є найдієвішим інструментом. Після адвокатського запиту, як правило, можливе досудове врегулювання, з’являється можливість вирішити певні питання, але за однієї умови, що адвокатський запит зроблений грамотно, в якому поставлені правильні питання, які наштовхнуть осіб, що його отримали, на думку про те, що краще закрити питання в досудовому порядку.

Щодо особливості допиту лікарів, то в ст..65. Свідок (КПК України) зазначається, що не можуть бути допитані як свідки:

  • Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про відомості, які становлять лікарську таємницю
  • Особи, можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості