Захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Скасування карантину: вплив на процесуальні строки та позовну давність у господарському процесі» відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ .
Лектором виступила Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики, учасниця АО «ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА».
Лектор сфокусувала увагу до загальних положень стосовно строків:
- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення;
- перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок;
- якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції;
- письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин.
В огляді законодавчих положень Тетяна Рабко звернула увагу на те, як змінилися процесуальні строки у господарському процесі під час карантину та воєнного стану.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та значна кількість процесуальних строків була зупинена або продовжена на період до завершення карантину, про що внесені відповідні зміни.
Строк, який встановлював суд у своєму рішенні, не міг бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
З прийняттям Закону № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 року, питання процесуальних строків під час карантину стало вирішуватись по-іншому, зокрема, ключова зміна полягала в тому, що якщо досі процесуальні строки під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, то тепер строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності підстав для цього.
Крім того, всі судові рішення, прийняті з 12 березня 2020 року (з початку введення карантину згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року), 7 серпня 2020, набрали законної сили, що до прийняття змін, було фактично, неможливо.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан не одноразово було продовжено. Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (до 15 листопада 2023 року).
Тетяна Рабко закцентувала увагу, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку.
Також, лектор розповіла про законодавчі зміни, що було внесено на час дії карантину та воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року
№ 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324.
продовжуються на строк дії такого карантину.
Продовжені строки позовної давності:
- загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України);
- спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України).
Інші продовжені строки:
- строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності (ст. 362 ЦК України);
- строки для припинення поруки (ст. 559 ЦК України);
- позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);
- позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);
- позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України);
- строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).
Одночасно з «карантинними» нормами, було продовжено строки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX». Відмінність – цим Законом додатково було продовжено строк визначений статтею 259 Цивільного кодексу України (зміна тривалості позовної давності, що збільшена за домовленістю сторін), однак не були продовжені строки передбачені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324.
Строки, що було продовжено на строк дії карантину та поновлено після його скасування:
- строки застосування штрафних санкцій (ст. 232 ГК України);
- гарантійні строки щодо товару та строки пред’явлення претензій/позовів щодо неналежної якості товару (ст. 269 ГК України);
- строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК України);
- строки позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (ст. 324 ГК України).
Проектом Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини від 11 травня ня 2023 року
№ 9288) було запропоновано, у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викласти у такій редакції:
«19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної
давності, встановлені цим Кодексом, зупиняються на строк дії такого стану.»
14.07.2023 законопроект прийнято за основу та наразі готується на друге читання.
В огляді судової практики лектор зупинилася на розгляді таких судових рішень:
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 по справі № 910/14346/21– позовна давність у даному, яка почала перебіг 19.04.2017 станом на момент введення карантину не збігла, отже звернення позивача до суду відбулося без пропуску позовної давності.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2021 по справі № 914/1560/20 – з огляду на приписи статей 256, 258 пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та встановлені судами обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду – 18.06.2020, та вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 29.03.2019, річна позовна давність щодо цих вимог у справі позивачем не пропущена.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 по справі № 910/6791/22 – за умовами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не установлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Однак, дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 по справі № 927/36/22– оскільки позивач звернувся до суду з позовом 30.12.2021, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, який триває, таке звернення відбулось в межах строку позовної давності. За таких підстав заява про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22 – введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.03.2023 по справі № 910/4518/22 “…Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”, серед іншого, внесено зміни до Цивільного кодексу України та продовжено на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, проте законодавцем не було надано можливість продовжити строки, встановлені спеціальними законами, зокрема і визначені частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Чітке врегулювання строку оскарження рішень Антимонопольного комітету України та визначення його як присічного, свідчить про врегулювання правовідносин і відсутність правових підстав для застосування для його продовження/поновлення приписів Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України чи ГПК України. Неможливість застосування у даному випадку аналогії закону визначена, тим, що цивільні правовідносини [особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників] не є подібними з правовідносинами, які виникають на підставі Закону між АМК [в силу приписів частини четвертої статті 4 Закону АМК здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень] і особою, що оскаржує відповідні рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”.