Невнесення особою відомостей у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що подається разом з іншими документами для призначення такої допомоги,може визнаватися обманом, як способом учинення шахрайства (ст. 190 КК), лише у випадку, якщо така інформація стала підставою для призначення соціальної допомоги.
Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговано повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи, а тому така декларація не є предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК.
Обставини справи: ОСОБА_1 14.08.2014 з метою отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям внесла у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (далі – Декларація),неправдиві відомості, а саме не вказала, що її чоловік з 15.11.2013 володіє мінітрактором. Цю Декларацію разом з іншими документами було подано до Управління соціального захисту населення. У результаті ОСОБА_1 було призначено соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям та надміру виплачено грошові кошти у розмірі 31 459,78 грн. У такий же спосіб 02.02.2015 та 03.08.2015 вона повторно заволоділа бюджетними коштами на суми 35 409,96 грн та 49 780,87 грн відповідно.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду від 31.08.2018 ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в її діях складу злочину.
За вироком апеляційного суду від 10.10.2019 скасовано виправдувальний вирок місцевого суду та засуджено ОСОБА_1 до покарання за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, частинами 1, 3 та 4 ст. 358 КК.
Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через відсутність у діях ОСОБА_1 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.2 ст.190 та частинами1, 3, 4 ст.358 КК.
Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС наголошено, що для встановлення складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК, необхідно не лише підтвердження того, що повідомлені особою відомості є недостовірними, а і того, що повідомлення саме цих даних обумовлювало передачу їй майна.
У контексті отримання соціальної допомоги для встановлення шахрайства стороні обвинувачення недостатньо довести, що під час звернення за соціальною допомогою особа повідомила відповідному органу недостовірні відомості. Необхідно довести, що їх недостовірність стала безпосередньою причиною призначення особі такої допомоги, тобто у разі повідомлення достовірних відомостей, соціальна допомога не була би призначена і виплачена. Якщо особа повідомила недостовірні відомості щодо фактів і обставин, які не можуть позначитися на праві особи на соціальну допомогу або на розмірі цієї допомоги, таке неправдиве повідомлення не може розглядатися як спосіб заволодіння майном шляхом шахрайства.
Порядок отримання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затверджений постановою КМУ від 24.02.2003 No 250 (далі – Порядок), визначає, що самі по собі неправдиві відомості без установлення причинного зв’язку між ними і призначенням соціальної допомоги не є достатньою підставою для обвинувачення особи у шахрайстві та не дають підстав для припинення виплати такої допомоги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 у Декларації не вказала те, що її чоловік володіє мінітрактором. Ураховуючи п.10 Порядку, наявність у сім`ї засудженої мінітрактора могла свідчити про шахрайський обман лише у разі, якщо доведено, що у володінні сім’ї перебував більш ніж один транспортний засіб, який є об’єктом оподаткування, про що не було повідомлено відповідний орган.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що у володінні сім’ї ОСОБА_1 на час подання Декларації 14.08.2014 був будь-який інший транспортний засіб. Другий транспортний засіб (автомобіль)сім’я засудженої придбала лише в грудні 2014 р. За таких обставин хоча мінітрактор не був зазначений у поданій Декларації, але відсутність цієї інформації не могла позначитися на праві засудженої отримати відповідну соціальну допомогу, а отже, відсутність відомостей у Декларації не може вважатися обманом у значенні ст.190 КК.
У Деклараціях від 02.02.2015 та 03.08.2015 засуджена вказала на автомобіль, який було придбано у грудні 2014 р., однак не вказала на мінітрактор. Відповідно до п. 10 Порядку соціальна допомога не призначається у випадку, якщо обидва транспортні засоби мають бути об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу). З огляду на це для висновку про наявність обману в значенні статті 190 КК необхідно було не лише встановити наявність двох транспортних засобів, але й перевірити, чи підлягали вони оподаткуванню в цей період. Відповідно до ст. 267 «Транспортний податок» ПК мінітрактор, що перебував у володінні сім’ї засудженої, не є об’єктом оподаткування. Отже, його наявність у користуванні сім’ї не впливала на призначення допомоги, а тому відсутність відомостей про нього у Декларації також не може вважатися обманом у значенні статті 190 КК.
Щодо засудження за статтею 358 КК ВС зазначає, що Декларація є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи. Таким чином, Декларація не містить ознак документа, передбаченого ст. 358 КК. За подібних обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що Декларація не є офіційним документом. Таким чином у діях засудженої відсутній склад злочину, передбаченого частинами 1, 3 та 4 статті 358 КК.
Детальніше з текстом постанови ККС від 16.03.2021 у справі No556/839/17 (провадження No51-135км20) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006294