Про тактику захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення розповів адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, член комісії з питань правової реформи при Президентові України Олексій Горох під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками тактику захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення, а саме:
- 1. Виправдувальний вирок суду.
- 2. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
- 3. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
- 4. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єкту кримінального правопорушення.
- 5. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.
- 6. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єкта кримінального правопорушення.
- 7. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.
У рамках характеристики тактики захисту щодо обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події або складу кримінального правопорушення акцентовано на наступному:
1. Виправдувальний вирок суду
Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (ч. 1 ст. 369 КПК).
Виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження:
- 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284КПК);
- 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК).
Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
- 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК);
- 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК);
- 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК).
2. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення
Відсутність події кримінального правопорушення може визнаватися у випадках, якщо встановлено, що:
1. не було самого факту, для розслідування якого почате провадження;
2. сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням:
- а) адміністративне правопорушення;
- б) результат дії стихійного лиха,
- в) результат невинної дії (фізіологічних процесів, рефлекторних дій)
3. сама подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов’язана з діями потерпілого, а не третіх осіб:
- а) самогубство,
- б) нещасних випадок на підприємстві.
Постанова ВС від 24.07.2019; справа № 361/4314/16-к; провадження №51-172км19).
Виправдувальний вирок при встановленні судом відсутності події кримінального правопорушення:
- мало місце адміністративне правопорушення, за яке особу притягнуто до адміністративної відповідальності;
- встановлено обставини, що виключають злочинність діяння;
- встановлено малозначність діяння.
3. Тактика обґрунтування захисником ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення
Складом кримінального правопорушення є сукупність обов’язкових ознак, що визначають:
- 1) об’єкт,
- 2) об’єктивну сторону,
- 3) суб’єкт та
- 4) суб’єктивну сторону кримінального правопорушення.
Елементи та ознаки складу кримінального правопорушення:
1. Об’єкт складу кримінального правопорушення визначають ознаки, що характеризують:
- 1) соціальні цінності, яким заподіюється шкода кримінальним правопорушенням,
- 2) предмет кримінального правопорушення та
- 3) потерпілу особу.
2. Предметом кримінального правопорушення є річ або нематеріальний об’єкт, який має інтелектуальну, майнову чи іншу цінність та з приводу якого або щодо якого вчиняється таке правопорушення.
3. Потерпілою особою є фізична чи юридична особа, яка безпосередньо зазнала шкоди від кримінального правопорушення.
4. Об’єктивну сторону складу кримінального правопорушення визначають ознаки, що характеризують:
- 1) діяння,
- 2) його наслідок,
- 3) причиновий зв’язок між діянням та наслідком,
- 4) місце, час, обстановку, спосіб, засіб та знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
5. Суб’єкта складу кримінального правопорушення визначають ознаки, що характеризують:
- 1) його вік та
- 2) осудність під час вчинення кримінального правопорушення,
- 3) а у випадках, передбачених у статтях Особливої та Загальної частин цього Кодексу, спеціальний правовий статус цього суб’єкта.
6. Суб’єктивну сторону складу кримінального правопорушення визначають ознаки, що характеризують:
- 1) вину суб’єкта кримінального правопорушення,
- 2) мотив, мету
- 3) такий, що не виключає неосудності, особливий психічний стан цього суб’єкта під час вчинення ним кримінального правопорушення.
4. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єкту кримінального правопорушення
- Земельна ділянка як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК, повинна характеризуватися індивідуальними ознаками, як-от її власник, точна адреса, кадастровий номер. Якщо інформації про земельну ділянку немає в Державному земельному кадастрі, реєстрація речових прав на неї не проводилася, а міська рада не ухвалювала рішення про передачу цієї земельної ділянки в користування, то така ділянка не може бути предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК. Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо особливо цінних земель (ч. 2 ст. 197-1 КК),може мати місце, якщо сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів підтверджено, що земельна ділянка віднесена саме до категорії особливо цінних земель. Саме по собі рішення міської ради про затвердження генерального плану міста, відповідно до якого територія земельної ділянки визначена як територія природно-заповідного фонду, є пам’яткою природи та визначена охоронною зоною пам’ятки ландшафту, не вказує на те, що самовільно зайнята земельна ділянка належить до особливо цінних земель, якщо в Держгеокадастрі немає відомостей про ухвалені рішення органів державної влади й органів місцевого самоврядування щодо зарахування території земельної ділянки до однієї з категорій, визначених у ст. 19 ЗК. Постанова ВС від 01.11.2022 у справі № 755/4801/18 (провадження № 51-5900км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/107140837.
- Виправдання в хуліганстві (ч. 4 ст. 296 КК) Використання обвинуваченим вогнегасника, який він узяв безпосередньо підчас хуліганських дій на місці вчинення кримінального правопорушення та яким фактично одразу наніс удари потерпілій особі, жодним чином для цього його не пристосовуючи, свідчить про те, що умисел на використання вогнегасника в обвинуваченого виник спонтанно та ситуативно. Це вказує, що вогнегасник не був предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень під час хуліганства Постанова ВС від 07.02.2022 у справі № 761/39916/18 (провадження № 51-3981км21) https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283301.
- Виправдання у викраденні, привласненні, вимаганні обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 КК). Отримання благодійної допомоги органом місцевого самоврядування не може вважатися корупційним правопорушенням, оскільки в такому разі немає інтересу незаконного збагачення з боку будь-кого. Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 05.12.2023 у справі №737/276/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115598722.
5. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення
- Відсутність діяння як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 КК “Порушення авторського права і суміжних прав”. Продаж обвинуваченим телевізійних приставок, налаштованих на несанкціоноване відтворення програм мовлення телевізійних каналів, трансляція яких здійснювалася через мережу Інтернет, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 176 КК.
- Відсутність діяння як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 КК “Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку”. Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого у ст. 361 КК, охоплює не будь-які дії, що призвели до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Кримінальна відповідальність за цією статтею настає виключно у випадку, якщо такі наслідки настали в результаті несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
- Відсутність діяння як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК “Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення”. Так, в судових засіданнях судах першої та апеляційної інстанцій виправданий свою винуватість в інкримінованому йому злочину не визнав та зазначив, що він на прийомі у прокуратурі Подільського району міста Києва не був, заяви про вчинення злочину ОСОБА_1 не подавав, про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК не попереджався, заяви не підписував. Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи підпис від імені виправданого на заяві про вчинення кримінального правопорушення, поданої до прокуратури Подільського району м. Києва, виконаний не виправданим, а іншою особою з наслідуванням підпису виправданого. Крім того, із заяви про вчинення кримінального правопорушення від імені виправданого не вбачається, що при прийнятті вказаної заяви службовою особою, уповноваженою на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, відповідно до вимог ст. 214 КПК, встановлено особу заявника, а також, що особу заявника було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Постанова від 04.06.2019. Справа № 758/4878/14-к Провадження № 51-1004ск19.
- Відсутність бездіяльності як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період” Якщо відсутні дані про вручення повістки військовозобов’язаній особі, а в разі відмови цієї особи в її отриманні – дані про фіксування вказаної відмови у передбаченому законом порядку, то у такому випадку і відсутні дані про доведеність винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
- Відсутність наслідку як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК “Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)”Закон, яким змінено мінімальний розмір коштів, що фактично не надійшли до бюджету в результаті ухилення від сплати податків, необхідний для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК, вважається таким, що скасовує злочинність діяння, якщо на час розгляду кримінального провадження в суді сума не сплаченого обвинуваченим у бюджет податку, вказана в обвинувальному акті, є меншою від суми, розмір якої дає підстави кваліфікувати дії особи за ч. 1 ст. 212 КК. Закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК виключає можливість кримінального переслідування обвинуваченого, однак не є реабілітуючою обставиною. У такому випадку особу може бути притягнуто до іншого виду юридичної відповідальності.
- Відсутність причинного зв’язку як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 276 КК (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту) Для встановлення ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК, суду апеляційної інстанції під час нового судового розгляду необхідно з’ясувати, у чому саме полягало порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту машиністом електропоїзда і начальником залізничної станції, вимоги яких конкретно нормативних актів вони порушили або не виконали, чи має місце причинний зв’язок між такими порушеннями або невиконанням і настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень для пасажира, який, виходячи з останнього вагона, що опинився в забороненому місці після зупинки електропоїзда, впав у технологічний люк, травмувавшись, а також надати належну оцінку показанням засуджених, які є на технічних носіях судового засідання, однак відсутні в текстах судових рішень. Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 22.05.2023 у справі № 185/3395/15-к https://reyestr.court.gov.ua/Review/111192810.
6. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єкта кримінального правопорушення
- Відсутність суб’єкту як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 158 КК “Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців” Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 158 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за підписання протоколу про підсумки голосування чи результати виборів, або референдуму до його заповнення, або складення чи підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії чи комісії з референдуму, на якому здійснюється підрахунок голосів виборців чи встановлення підсумків голосування чи результатів виборів або референдуму, вчинене членом виборчої комісії чи комісії з референдуму. Спеціальним суб`єктом указаного злочину є член виборчої комісії. З положень статей 20, 28 Закону України «Про місцеві вибори» № 595-VIII від 14 липня 2015року випливає, що член виборчої комісії набуває повноважень від моменту підписання тексту присяги, яку він склав. Відтак, лише після цього особу можна вважати членом виборчої комісії та спеціальним суб`єктом указаного злочину. Суд першої інстанції встановив, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не складали присяги члена виборчої комісії, тобто вони не набули відповідного статусу спеціального суб`єкта злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК України, а стороною обвинувачення не було надано доказів протилежного https://lpd.court.gov.ua/search/693 справа № 699/213/16-к провадження № 51-5755 км 19.
- Відсутність суб’єкту як ознаки порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК)Для встановлення винуватості особи, що обіймає посаду агронома підприємства, у нездійсненні належного контролю за безпечним виконанням працівниками польових робіт (ч. 2 ст. 271 КК), під час яких при заборі води з каналу сталась дорожньо-транспортна пригода (самовільний рух керованого автомобіля заднім ходом та його падіння з мосту в меліоративний канал), що призвела до смерті водія, належить визначити, чи є агроном посадовою особою, відповідальною за випуск транспортних засобів на лінію та чи має перевіряти їх технічний стан як під час роботи, так і під час випуску на лінію, а також, чи покладається посадовою інструкцією на агронома обов’язок безпосередньо керувати кожною дією водія під час здійснення забору води, що свідчитиме про наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв’язку між смертю водія та діями/бездіяльністю агронома. Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 16.01.2024 у справі № 741/784/20 (провадження № 51-4330км23)https://reyestr.court.gov.ua/Review/116487706.
- Відсутність суб’єкту як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами” Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Під час кваліфікації за цією статтею суди повинні виходити з доказів, які у сукупності доводять факт порушення особою ПДР під час керування транспортним засобом. Зокрема, суд повинен оцінити, чи є особа суб’єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК, якщо ця особа, не будучи обізнаною з функціонуванням автомобіля, лише перебувала на водійському місці та не мала наміру ним керувати, а повернула ключ у замку запалювання, вважаючи, що включає магнітолу.
- Відсутність суб’єкту як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 401 КК “Поняття військового кримінального правопорушення “Військовослужбовці Збройних Сил України є спеціальним суб’єктом військових кримінальних правопорушень (кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби) (розділ ХІХ Особливої частини КК) з огляду на положення ч. 2 ст. 401 КК. Дії військовослужбовців Збройних Сил України слід кваліфікувати за статтями вказаного розділу, а не за іншими статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені загальним суб’єктом.
7. Тактика обґрунтування ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з відсутністю суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення
- Відсутність суб’єктивної сторони перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК)Якщо потерпілий не вжив заходів для ідентифікації себе як журналіста, не повідомив про здійснення професійної журналістської діяльності, зокрема проведення відеозйомки, то в діях особи, яка погрожує потерпілому насильством, відсутній умисел на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ст. 171 КК). Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 18.03.2024 у справі № 296/2948/22 (провадження № 51-7638км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/117915446.
- Відсутність суб’єктивної сторони як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК “Шахрайство” Розмежувальною ознакою між шахрайством та цивільно-правовим деліктом є умисел особи, яка уклала договір про передачу майна, не маючи для цього повноважень. Якщо така особа у момент заволодіння майном мала умисел привласнити таке майно і не виконувати зобов’язання, що виникають з укладеного договору, то її дії містять склад шахрайства. Згідно з вимогами ЦК особа при укладанні цивільно-правової угоди повинна мати право на її укладення та можливість виконання обов’язків, покладених на неї за цією угодою. Відмежування шахрайства від цивільно-правових деліктів. Таке відмежування полягає у тому, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов’язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання – не виконувати. Розмежування кримінально-караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не по тому, як оформлені укладені між сторонами договори, а по тому, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, приймаючи на себе зобов’язання, не має ніяких реальних можливостей і бажання їх виконувати, мова йде про шахрайство. Судами поза всяким сумнівом було встановлено, що ОСОБА_2 на момент укладення угоди з ОСОБА_1 про придбання останнім електроавтомобіля, видавав себе за генерального директора ТОВ, хоча на момент укладання угоди вже таким не був, а отже не мав повноважень на укладення такої угоди та реальних можливостей на забезпечення виконання її умов Постанова ВС від 24.09.2020 у справі № 755/10138/16-к (провадження № 51-6414км19) http://reyestr.court.gov.ua/Review/91855151.
- Відсутність суб’єктивної сторони як ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем” У частині 2 ст. 191 КК встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий. Якщо службова особа отримувала кошти, які нараховувались як заробітна плата особі, яка фактично не працювала, та перерозподіляла ці кошти між працівниками, які фактично виконували обсяг роботи відсутньої особи, це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч.2 ст. 191 КК.
- Відсутність погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК)Під час кваліфікації дій особи за ст. 345 КК необхідно, серед іншого, встановити інтелектуальний момент умислу обвинуваченого, а саме усвідомлення ним того, що опір вчиняється саме працівникові правоохоронного органу, а також того, що такий працівник виконує функції, покладені на нього законом. Постанова ВС від 05.10.2022 у справі № 759/19373/17 (провадження № 51-1955км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/106744536.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.