Судді ВС у КГС Єгор Краснов розглянув питання визначення юрисдикції таких спорів, належних способів захисту прав власника земельної ділянки, правових наслідків державної реєстрації самочинного будівництва, а також підстав і порядку знесення відповідних об’єктів.
Про це повідомляє Судова влада.
Аналізуючи юрисдикційні аспекти, Єгор Краснов наголосив на необхідності врахування суб’єктного складу та характеру спірних правовідносин. Він звернув увагу, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 908/2388/21 сформульовано підхід, за яким спір між власником земельної ділянки та особою, яка здійснила самочинне будівництво, є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від сторін. Водночас у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16 та від 5 лютого 2020 року у справі № 464/5497/13-ц визначено, що спори, пов’язані з реалізацією владних повноважень у сфері містобудування, належать до адміністративної юрисдикції.
Розкриваючи питання належного способу захисту, суддя зазначив, що вимоги про скасування державної реєстрації права власності на самочинно збудований об’єкт не завжди забезпечують ефективне відновлення порушеного права. Він звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22, відповідно до якої належними способами захисту є знесення самочинного будівництва або визнання права власності на нього за власником земельної ділянки. Також він підкреслив, що сама державна реєстрація права власності не легітимізує самочинне будівництво, що підтверджується, зокрема, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 1 листопада 2023 року у справі № 910/7987/22.
Розповів Єгор Краснов і про підстави знесення самочинного будівництва та процесуальні аспекти такого захисту. Він зазначив, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц визначено юридичні факти, які обґрунтовують знесення об’єкта, зокрема істотні порушення будівельних норм або відхилення від проєкту. Крім того, суддя звернув увагу на необхідність дотримання передбаченої законом процедури, зокрема видачі припису органом державного архітектурно-будівельного контролю (постанова від 18 червня 2020 року у справі № 5023/8376/11). Окремо він проаналізував практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «ТОВ “Одеська бутербродна компанія” проти України», наголосивши на необхідності дотримання принципу пропорційності втручання у право власності, а також у справі «KAMINSKAS v. Lithuania», яка ілюструє значення добросовісності забудовника при оцінці правових наслідків самочинного будівництва.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.