Про колаборацію: судова практика, проблемні питання кваліфікації розповіли Віра Олійник — суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області та Вячеслав Каневський — суддя, Голова суду Нововоронцовського районного суду Херсонської області під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектори докладно проаналізували разом з учасниками колаборацію, а саме:
1. Загальні положення.
- 1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення, загальний чи спеціальний.
- 1.2. Частина 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436 КК України; ч. 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436- 2; подолання колізій; предмет публічних закликів.
- 1.3. Ч. 2, ч. 3 ст. 111-1 КК України та додаткове покарання, ч. 4 ст. 111-1 КК України, ч. 4 ст. 111-1/ ч. 1 ст. 436-2; подолання колізій; розмежування колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) та пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України).
- 1.4. Ч. 5 ст. 111-1 КК України; ч. 6 ст. 111-1 КК України.
- 1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК України або ч. 1 ст. 111 КК України.
2. Правові позиції.
2.1. Останні правові позиції ВС: суб’єкт, сукупність злочинів.
У рамках характеристики колаборації акцентовано на наступному:
1. Загальні положення
1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення
Суб’єкт за ст. 111-1 КК України є:
- спеціальний – у ч. 1–3, 5, 7 → виключно громадянин України;
- загальний – у ч. 4, 6 → будь-яка особа (не лише громадянин України).
Важлива позиція суду:
- колабораційна діяльність пов’язана з наявністю сталих зв’язків з окупованою територією;
- однак взаємодія з ворогом може бути дистанційною (інформаційні дії).
Судове рішення:
- Постанова ККС ВС від 10.12.2024 у справі № 202/13808/23: суд зазначив, що дистанційна взаємодія можлива навіть поза ТОТ, але це не змінює природи колаборації як явища, пов’язаного з окупацією.
1.2. Колізії: ч. 1 ст. 111-1 КК vs ст. 436, 436-2 КК
Суть проблеми:
- ч. 1 ст. 111-1 КК → публічні заклики до підтримки держави-агресора;
- ст. 436 КК → пропаганда війни;
- ст. 436-2 КК → виправдовування агресії РФ.
Проблема: одна й та сама поведінка може формально підпадати під кілька норм.
Застосовується принцип спеціальної норми:
- якщо суб’єкт – громадянин України і дії пов’язані з колаборацією → ст. 111-1 КК;
- якщо загальний суб’єкт або відсутній зв’язок із колабораційною діяльністю → ст. 436 / 436-2 КК.
Предмет публічних закликів:
Підтримка:
- держави-агресора;
- її збройних формувань;
- окупаційної адміністрації.
1.3. Ч. 2, 3, 4 ст. 111-1 КК та колізії
Ч. 2, 3 ст. 111-1 КК передбачають:
- зайняття посад;
- організаційно-розпорядчі функції;
- можливе додаткове покарання (зокрема позбавлення права обіймати посади).
Ч. 4 ст. 111-1 КК vs ч. 1 ст. 436-2 КК
Колізія:
- інформаційна діяльність може підпадати під обидві статті.
Рішення:
- якщо є ознаки колаборації (зв’язок з окупаційною владою) → 111-1 КК;
- якщо лише інформаційна діяльність без такого зв’язку → 436-2 КК.
Розмежування: колаборація (ч. 4 ст. 111-1) vs пособництво (ст. 111-2):
Колабораційна діяльність (ч. 4 ст. 111-1) це:
- співпраця з окупаційною адміністрацією;
- участь у її функціонуванні;
- має політико-організаційний характер;
- часто пов’язана з:
- управлінням;
- інформаційною діяльністю;
- легітимізацією окупаційної влади.
Пособництво державі-агресору (ст. 111-2) це:
- надання допомоги державі-агресору;
- може виражатися у:
- передачі ресурсів;
- матеріальній підтримці;
- сприянні діяльності;
- має допоміжний (сервісний) характер, без обов’язкової інтеграції в окупаційну владу.
Ключова відмінність:
- колаборація → співпраця та включеність;
- пособництво → допомога без включеності.
1.4. Ч. 5 та ч. 6 ст. 111-1 КК
Ч. 5 ст. 111-1 КК участь у:
- незаконних органах влади;
- організації виборів/референдумів.
Суб’єкт – спеціальний (громадянин України).
Ч. 6 ст. 111-1 КК інформаційна діяльність:
- пропаганда;
- інформаційне сприяння агресору.
Суб’єкт – загальний.
Важливо: такі дії можуть вчинятись дистанційно, навіть не на ТОТ.
Судова практика:
- Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23).
1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК vs ст. 111 КК (держзрада)
Колабораційна діяльність (ч. 7 ст. 111-1) полягає у:
- співпраці з окупаційною владою;
- має локальний характер;
- не завжди спрямована на заподіяння шкоди державі.
Державна зрада (ст. 111 КК України) передбачає:
- умисні дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності;
- має: більш високий рівень суспільної небезпеки;
- обов’язковий елемент: прямий умисел на шкоду державі.
Ключове розмежування:
- якщо є мета нашкодити державі → ст. 111 КК;
- якщо є факт співпраці без доведеного наміру шкоди → ст. 111-1 КК.
2. Правові позиції Верховного Суду
2.1. Суб’єкт та сукупність злочинів
Основні позиції ККС ВС:
1. Щодо суб’єкта
- чітке розмежування:
- спеціальний суб’єкт (громадянин України);
- загальний суб’єкт (для окремих частин).
Судова практика:
- Постанова ККС ВС від 10.12.2024, справа № 202/13808/23.
2. Щодо дистанційної взаємодії:
- взаємодія з державою-агресором:
- можлива без фізичного контакту;
- через інформаційні канали.
Але це не скасовує зв’язок колаборації з ТОТ.
Судова практика:
- Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23.
3. Щодо сукупності злочинів:
- якщо дії охоплюються спеціальною нормою (111-1): додаткова кваліфікація не потрібна;
- якщо різні об’єкти посягання: можлива реальна сукупність.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
