Про колаборацію: судова практика, проблемні питання кваліфікації  розповіли Віра Олійник  — суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області та Вячеслав Каневський — суддя, Голова суду Нововоронцовського районного суду Херсонської області під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектори докладно проаналізували разом з учасниками колаборацію, а саме:

1. Загальні положення.

• 1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення, загальний чи спеціальний.
• 1.2. Частина 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436 КК України; ч. 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436- 2; подолання колізій; предмет публічних закликів.
• 1.3. Ч. 2, ч. 3 ст. 111-1 КК України та додаткове покарання, ч. 4 ст. 111-1 КК України, ч. 4 ст. 111-1/ ч. 1 ст. 436-2; подолання колізій; розмежування колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) та пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України).
• 1.4. Ч. 5 ст. 111-1 КК України; ч. 6 ст. 111-1 КК України.
• 1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК України або ч. 1 ст. 111 КК України.

2. Правові позиції.

2.1. Останні правові позиції ВС: суб’єкт, сукупність злочинів.

У рамках характеристики колаборації акцентовано на наступному:

1. Загальні положення

1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб’єкт за ст. 111-1 КК України є:

• спеціальний – у ч. 1–3, 5, 7 → виключно громадянин України;
  • загальний – у ч. 4, 6 → будь-яка особа (не лише громадянин України).

Важлива позиція суду:

• колабораційна діяльність пов’язана з наявністю сталих зв’язків з окупованою територією;
• однак взаємодія з ворогом може бути дистанційною (інформаційні дії).

Судове рішення:

• Постанова ККС ВС від 10.12.2024 у справі № 202/13808/23: суд зазначив, що дистанційна взаємодія можлива навіть поза ТОТ, але це не змінює природи колаборації як явища, пов’язаного з окупацією.

1.2. Колізії: ч. 1 ст. 111-1 КК vs ст. 436, 436-2 КК

Суть проблеми:

• ч. 1 ст. 111-1 КК → публічні заклики до підтримки держави-агресора;
• ст. 436 КК → пропаганда війни;
• ст. 436-2 КК → виправдовування агресії РФ.

Проблема: одна й та сама поведінка може формально підпадати під кілька норм.

Застосовується принцип спеціальної норми:

• якщо суб’єкт – громадянин України і дії пов’язані з колаборацією → ст. 111-1 КК;
  • якщо загальний суб’єкт або відсутній зв’язок із колабораційною діяльністю → ст. 436 / 436-2 КК.

Предмет публічних закликів:

Підтримка:

• держави-агресора;
  • її збройних формувань;
  • окупаційної адміністрації.

1.3. Ч. 2, 3, 4 ст. 111-1 КК та колізії

Ч. 2, 3 ст. 111-1 КК передбачають:

• зайняття посад;
  • організаційно-розпорядчі функції;
  • можливе додаткове покарання (зокрема позбавлення права обіймати посади).

Ч. 4 ст. 111-1 КК vs ч. 1 ст. 436-2 КК

Колізія:

• інформаційна діяльність може підпадати під обидві статті.

Рішення:

• якщо є ознаки колаборації (зв’язок з окупаційною владою) → 111-1 КК;
• якщо лише інформаційна діяльність без такого зв’язку → 436-2 КК.

Розмежування: колаборація (ч. 4 ст. 111-1) vs пособництво (ст. 111-2):

Колабораційна діяльність (ч. 4 ст. 111-1) це:

• співпраця з окупаційною адміністрацією;
  • участь у її функціонуванні;
  • має політико-організаційний характер;
  • часто пов’язана з:
• управлінням;
• інформаційною діяльністю;
• легітимізацією окупаційної влади.

Пособництво державі-агресору (ст. 111-2) це: 

1. надання допомоги державі-агресору;
2. може виражатися у:
   1. передачі ресурсів;
   1. матеріальній підтримці;
   1. сприянні діяльності;
3. має допоміжний (сервісний) характер, без обов’язкової інтеграції в окупаційну владу.

Ключова відмінність:

• колаборація → співпраця та включеність;
• пособництво → допомога без включеності. 

1.4. Ч. 5 та ч. 6 ст. 111-1 КК

Ч. 5 ст. 111-1 КК участь у:

• незаконних органах влади;
  • організації виборів/референдумів.

Суб’єкт – спеціальний (громадянин України).

Ч. 6 ст. 111-1 КК інформаційна діяльність:

• пропаганда;
  • інформаційне сприяння агресору.

Суб’єкт – загальний.

Важливо: такі дії можуть вчинятись дистанційно, навіть не на ТОТ.

Судова практика:

• Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23).

1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК vs ст. 111 КК (держзрада)

Колабораційна діяльність (ч. 7 ст. 111-1) полягає у:

• співпраці з окупаційною владою;
  • має локальний характер;
  • не завжди спрямована на заподіяння шкоди державі.

Державна зрада (ст. 111 КК України) передбачає:

• умисні дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності;
  • має: більш високий рівень суспільної небезпеки;
  • обов’язковий елемент: прямий умисел на шкоду державі.

Ключове розмежування:

• якщо є мета нашкодити державі → ст. 111 КК;
• якщо є факт співпраці без доведеного наміру шкоди → ст. 111-1 КК.

2. Правові позиції Верховного Суду

2.1. Суб’єкт та сукупність злочинів

Основні позиції ККС ВС:

1. Щодо суб’єкта

• чітке розмежування:
  • спеціальний суб’єкт (громадянин України);
  • загальний суб’єкт (для окремих частин).

Судова практика:

• Постанова ККС ВС від 10.12.2024, справа № 202/13808/23.

2. Щодо дистанційної взаємодії:

• взаємодія з державою-агресором:
  • можлива без фізичного контакту;
  • через інформаційні канали.

Але це не скасовує зв’язок колаборації з ТОТ.

Судова практика:

• Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23.

3. Щодо сукупності злочинів:

• якщо дії охоплюються спеціальною нормою (111-1): додаткова кваліфікація не потрібна;
• якщо різні об’єкти посягання: можлива реальна сукупність. 

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.