Добір управителя арештованих активів вважався одним із найбільш вразливих елементів у роботі Агентства з розшуку та менеджменту активів. Непрозорість конкурсів і затягування процедур часто ставали об’єктом критики. Закон №4503-IX запровадив нову модель.
Про це зазначає адвокат, заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Володимир Ємельянов, інформує Закон і Бізнес.
Від конкурсів до класифікації
До 30 липня 2025 року (набрання чинності законом «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами» №4503-IX) управителів арештованих активів АРМА визначала за загальними правилами публічних закупівель.
Юридичні особи чи підприємці відбиралися на конкурсній основі, але без поділу активів за типами чи складністю. Такий підхід часто створював проблеми: конкурсні процедури займали тривалий час, а універсальні вимоги до учасників не враховували специфіки активів. Це ускладнювало збереження їхньої економічної вартості.
За нової системи змінилася логіка: перед передачею в управління АРМА проводить ідентифікацію активу. Цей етап включає аналіз правового статусу, наявних обтяжень, економічного потенціалу, витрат на утримання та зберігання. На підставі такого висновку вирішується питання про можливість ефективного управління.
Ключовою новацією став поділ активів на прості та складні. До перших віднесено грошові кошти чи окремі об’єкти рухомого та нерухомого майна, які можна передати в користування без додаткових комплексних заходів для забезпечення функціонування такого активу. Складними визнаються цілісні майнові комплекси, пули активів, що потребують організації господарської діяльності, частки в статутному капіталі та акції, об’єкти, управління якими вимагає спеціальних дозволів чи ліцензій, а також активи, вартість яких перевищує 20 тис. прожиткових мінімумів чи належать до об’єктів культури і мистецтва.
Саме від цієї класифікації залежить процедура визначення управителя: для простих активів передбачено дворівневу систему відбору, а для складних — спеціальна процедура із залученням комісії. Але відповідні статті оновленого закону почнуть діяти з 30 січня 2026 року.
Прості активи: кваліфікація й аукціон
Для простих активів запроваджується дворівнева процедура визначення управителя. Вона поєднує постійну попередню кваліфікацію учасників і подальший аукціон у системі ProZorro.
Попередня кваліфікація проводиться на постійній основі. Оголошення про неї має розміщуватися до 1 грудня кожного року. Будь-який суб’єкт, який відповідатиме кваліфікаційним вимогам, може подати документи й протягом десяти робочих днів отримати рішення. До переліку допустимих учасників включаються лише ті, хто має щонайменше трирічний досвід роботи з орендою чи управлінням майном, не пов’язаний із власником арештованого активу або особами з держави-агресора, не має податкових боргів чи судимостей за корупційні правопорушення. Актуальний перелік таких учасників оприлюднюватиметься на сайті АРМА.
Другий етап — електронний аукціон серед тих, хто пройшов попередню кваліфікацію. За правилами оголошення публікується протягом двадцяти днів після передачі активу АРМА, а учасники мають не менше десяти робочих днів на подання пропозицій. Критерій відбору єдиний — розмір винагороди управителя у відсотках від прибутку. Система працює за принципом пониження ціни: переможець — той, хто запропонував найменший відсоток.
Особливу увагу приділено «аномально низьким» пропозиціям: якщо винагорода на 40% нижча від середньої або на 30% від наступної, учасник повинен буде надати письмове обґрунтування протягом одного дня. Без пояснення така пропозиція відхиляється.
У разі якщо аукціон не відбувся (менше двох учасників або відхилено всі пропозиції), він призначається повторно. Якщо ж і повторний не дав результату, тоді вже АРМА буде застосовувати резервний механізм — відкриті торги на закупівлю послуг з управління відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».
Складні активи: спеціальна комісія
Процедура передачі в управління складних активів суттєво відрізняється від порядку, встановленого для простих. АРМА протягом 30 робочих днів з моменту прийняття такого активу публікує оголошення про відбір управителя. Учасники мають щонайменше 20 робочих днів для подання документів через електронну систему закупівель. Подані пропозиції розкриваються відкрито, а інформація про учасників оприлюднюється в системі та на офіційному сайті АРМА.
Оцінювання кандидатів здійснює спеціальна комісія у складі 8 осіб. Чотири члени делегує саме АРМА, ще по одному — бізнес-омбудсман, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки та Міністерство юстиції. Комісія має 10 робочих днів після розкриття пропозицій, аби перевірити відповідність учасників кваліфікаційним вимогам. Для ухвалення рішення необхідна проста більшість голосів, але обов’язково щонайменше два голоси повинні належати «зовнішнім» членам, що забезпечує баланс і зменшує ризики концентрації впливу в руках самого агентства.
Важливою особливістю є обмеження для потенційних управителів. До відбору не допускаються суб’єкти, які виробляють чи постачають взаємозамінні товари або послуги, використовують аналогічну сировину чи засоби виробництва, а також ті, що залежать у ціноутворенні від власника активу. Очевидно, що такі обмеження було запроваджено для запобігання конфлікту інтересів та збереження конкурентного середовища.
Фінальний етап — трираундовий електронний аукціон, який полягає в повторюваному процесі пониження ціни. Він проводиться не пізніше п’яти робочих днів після публікації протоколу комісії.
Критерій відбору єдиний — розмір винагороди управителя у відсотках від прибутку. Учасник, який запропонував найнижчий відсоток, визнається переможцем, а договір з ним має бути укладений протягом п’яти днів. Водночас закон містить аналогічні з простими активами запобіжники (ті самі 40% і 30% і обов’язок дати обґрунтування).
Рішення комісії й результати аукціону оприлюднюватимуть у відкритому доступі, а їх можна буде оскаржити в адміністративному суді. Однак оскарження не зупинятиме процедури, що дозволяє уникати затягувань. Якщо ж аукціон не відбувся (наприклад, через допуск менш ніж двох учасників чи відхилення всіх пропозицій), АРМА протягом 10 днів зобов’язана провести повторний відбір.
Виклики перехідного періоду
Хоча нова модель добору управителів уже закріплена законом, її повноцінне застосування розпочнеться лише з 30 січня 2026 року. До цього моменту АРМА й надалі визначатиме управителів за старою процедурою через публічні закупівлі, що означає збереження усіх відомих недоліків.
Ключова роль у підготовці до запуску нових правил належить Кабінету Міністрів. Саме Уряд має затвердити підзаконні акти, примірні договори та порядок проведення процедур, а також технічно забезпечити функціонування електронної системи. Без цього нова модель може залишитися на папері.
Звісно, очікування від змін пов’язані насамперед із підвищенням прозорості та конкуренції. Чіткі строки, залучення комісії зі сторонніми представниками, механізми запобігання демпінгу мають зробити процес більш прогнозованим і захищеним від зловживань. Водночас на практиці виникатимуть питання: чи буде достатньо учасників для формування пулу управителів, наскільки ефективно працюватимуть аукціони, чи вдасться уникнути затягувань у судах при оскарженні рішень.
Запроваджена система є спробою знайти баланс між швидкістю передачі активів в управління та гарантіями прозорості. А про її результативність можна буде говорити лише після фактичного запуску.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.