Практичні поради щодо збору доказів стороною захисту слухачам Legal High School дав Денис Пономаренко, партнер АО Barristers.
Він зазначив, що адвокат не завжди вступає у справу на стадії судового розслідування і не завжди володіє доказами, які мають у своєму розпорядженні органи досудового розслідування. Непоодинокими є випадки, коли адвокат залучається на стадії обрання запобіжного заходу і він не володіє матеріалами у справі, крім тих, що додаються до клопотання про обрання запобіжного заходу.
У такому разі лектор наголосив, що для побудови правильної тактики захисту потрібно дізнатися про докази, зібрані у ході досудового розслідування. Оскільки, крім клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий часто звертається з іншими клопотаннями, такими як про арешт майна, тимчасовий доступ до речей і документів, проведення обшуку, після отримання статусу підозрюваного на підставі норм статті 42 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України особа має право ознайомлюватися з такими матеріалами.
Можна також у порядку статті 221 КПК України звернутися з клопотанням до слідчого з проханням надати матеріали для ознайомлення. Проте ця стаття не визначає, який обсяг доказів слідчий зобов’язаний надати стороні захисту для ознайомлення, отже, він може обмежитися тими матеріалами, які додавалися до клопотання про обрання запобіжного заходу, а решту матеріалів він надасть лише у процесі відкриття доказів згідно зі статтею 290 КПК України.
Додатковим механізмом збору інформації про докази, якими володіє орган досудового розслідування, Денис Пономаренко назвав паралельне звернення до слідчих суддів для можливості ознайомлення з матеріалами, які ініціювалися слідчим чи прокурором перед судом для обґрунтування необхідності проведення тих чи інших слідчих дій. Він зазначив, що, посилаючись на таємницю досудового розслідування, слідчий суддя може відмовити адвокату в наданні таких матеріалів. Щоб отримати можливість ознайомитися з цими матеріалами, лектор порадив слухачам Legal High School оскаржувати ці рішення і в такий спосіб отримувати доступ до них у суді апеляційної інстанції. Володіючи інформацією про докази, зібрані під час досудового розслідування, адвокат може краще зрозуміти, які саме докази для захисту клієнта йому треба зібрати та яку правову позицію слід обрати.
Щодо власне збору доказів стороною захисту лектор відзначив, що відповідно до статті 62 Конституції України та статей 17 та 42 КПК України сторона захисту не повинна нічого доказувати, оскільки діє презумпція невинуватості. Однак у наших реаліях сторона захисту має збирати докази для доведення невинуватості або для пом’якшення вини чи покарання підзахисного за вчинений злочин.
«Доводити невинуватість клієнта є сенс лише тоді, коли він не визнає вину. У разі визнання вини, адвокат має перевірити, чи відповідає обвинувачення, висунуте підзахисному, тим доказам, які зібрані стороною обвинувачення», — наголосив Денис Пономаренко.
Для пом’якшення вини лектор порадив збирати докази про особистість підзахисного, мотив вчинення ним злочину та інші обставини, що матимуть значення під час ухвалення вироку судом. Він наголошував на потребі нестандартних підходів до процесу збору доказів, нешаблонного мислення та, використовуючи власні приклади, продемонстрував, як з метою збору доказів можна використати цивільний позов, запит, висновки експерта тощо.