Прем’єра документального фільму технічного проєкту Pravo-Justice «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни» мала б стати позитивною історією про людей у мантіях, які працюють під обстрілами. Натомість вона відкрила цілий комплекс питань до прозорості, незалежності та меж повноважень органів судової влади.
Офіційні публікації Вищої ради правосуддя та ЄС-проєкту Pravo-Justice демонструють небезпечний тренд: державні інституції дедалі частіше стають частиною донорських PR-кампаній, а грантові ініціативи починають видаватися за офіційні прояви позиції України.
Наше розслідування на основі аналізу двох публікацій Вищоїї ради правосуддя — про «делегацію» у Брюсселі та Страсбурзі та про прем’єру фільму — і матеріалів проєкту Pravo-Justice показує – ми маємо справу не з комунікаційною помилкою, а системною підміною державних функцій зовнішніми структурами.
“Українська делегація”, якої не існувало: що приховує публікація ВРП
У повідомленні Вищої ради правосуддя мовиться, що «українська делегація презентувала бачення стійкості судової влади в Брюсселі та Страсбурзі».
Однак, за інформацією наших джерел, такої делегації офіційно не було створено. Замість офіційної делегації, про яку заявляє державний орган, у поїздці взяли участь представники громадських організацій, що презентували так званий «тіньовий звіт» — аналітичний документ, створений за кошти донора.
Редакція готує запити до Вищої ради правосуддя, щоб з’ясувати яким чином група громадських організацій плюс членкиня ВРП Оксана Ковбій стали «українською делегацією» та на якій підставі державний орган легітимізує чужий документ і чому посадова особа ВРП бере участь у презентації документа, що не є позицією держави.
Участь члена ВРП у грантовій поїздці: юридичні та етичні ризики
Як вже зазначено, від імені ВРП у поїздці брала участь член Вищої ради правосуддя Оксана Ковбій.
Це породжує низку питань – Чи оформлювалося службове відрядження? Хто оплатив витрати на поїздку? Чи було повідомлено НАЗК про отримання вигоди третьою особою? Чи є участь у презентації “тіньового звіту” частиною її службових повноважень?
Згідно із законом, член Вищої ради правосуддя не може брати участь у діяльності, яка ставить під загрозу незалежність або неупередженість органу. Участь у громадській ініціативі євродонорів — без мандату, без рішення, без прозорості фінансування — прямо створює такі ризики.
Фільм Pravo-Justice: документальний проєкт чи PR-кампанія за участі державних органів?
Друга публікація Вищої рада правосуддя про прем’єру фільму «Іменем твоїм: правосуддя в умовах війни». У ній зазначено, що стрічка створена за підтримки проєкту Pravo-Justice, «у співпраці з Вищою радою правосуддя», «у співпраці з Верховним Судом».
Фільм позиціонується як документальна розповідь про роботу судів у воєнний час. Але знову виникає питання: що саме означає “співпраця” державних органів із донорським відеовиробництвом? Адже, участь члена Вищої ради правосуддя у фільмі відкриває додаткові ризики – використання службового статусу у приватному продукті, змішування державної діяльності з PR-кампанією зовнішньої організації, потенційний конфлікт інтересів, непрозоре використання робочого часу та ресурсів.
Вища рада правосуддя та Pravo-Justice мають розкрити інформацію чи були службові дозволи на участь посадовців у зйомках та хто фінансував витрати на виробництво та чи оцінювалися ризики впливу на незалежність суддів.
Висновок
Комбінація двох новин — про “делегацію” та про “співпрацю у виробництві фільму” — демонструє структурну проблему. Держава починає говорити голосом донорів. Проєкти, створені за іноземні кошти, отримують вигляд офіційної позиції судової влади. Посадовці опиняються в ролях героїв грантових фільмів. Це не відповідає європейським стандартам незалежності. Відсутні рішення, мандати, документи та суспільство не знає, хто за що платить. Фінансування поїздок, проживання, зйомок, організації подій приховане або невідоме.
Фільм проєкту Pravo-Justice та так звана “делегація” громадських організацій — це симптом ширшої проблеми: межі між державними інституціями та грантовими ініціативами в Україні розмиваються. Судова влада, яка має бути зразком процедурної чистоти та нейтральності, опиняється у ситуації, де її представники знімаються у сторонніх фільмах, беруть участь у грантових поїздках та виступають на презентаціях документів, які не мають статусу державних чи офіційних, а натомість звуться – тіньовими. Це не просто порушення комунікаційних стандартів. Це — загроза незалежності судової влади.
І саме тому суспільство має право вимагати від Вищої ради правосуддя повної прозорості, документальних підстав, чітких правил взаємодії з донорами, гарантій, що державні посадовці не стають інструментами приватних впливів. Бо правосуддя — це не сюжет для фільму. І незалежність — не декорація.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.