30 січня 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)».
Відтепер це закон №2888-ІХ, який вже опублікований і набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Вказаний закон, поміж іншого, спрощує систему звітування по операціях з використанням корпоративних платіжних карток, продовжує на три місяці строк для переліцензування небанківських надавачів платіжних послуг.
Водночас, одним із його інноваційних та направлених на діджиталізацію суспільства положень є саме:
– легалізація електронних грошей;
– надання електронним гаманцям статусу банківських;
– можливість використання електронних грошей для сплати податків та комунальних послуг;
– легалізація проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб’єктами господарської діяльності.
Таким чином бізнес, а також органи державної влади, їх підприємства та організації зможуть мати рахунки в електронних грошах та використовувати їх в своїй діяльності.
Спробуємо розібратись, наскільки це зручно та які ризики несе?
Відповідно до п. п. 14 п. 1 статті 1 закону, електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням спеціальних платіжних карток), які можуть прийматися як оплата за товари та послуги.
Тобто, законодавець визначив, що різниця між електронними грошима та звичайними полягає лише у тому, що перші існують у віртуальному вигляді та зберігаються на електронних гаманцях, а другі на рахунках в банках та кишенях громадян.
Ще одна ключова на даний момент відмінність полягає в тому, що випускати електронні гроші можуть як банки так і не банківські установи.
Проаналізувавши положення закону №2888-ІХ можна дійти наступних висновків:
1. Немає жодної різниці між поточним банківським рахунком чи гаманцем для електронних грошей.
2. На будь-який банківський рахунок може бути накладений арешт, а тому за умови дотримання встановленої процедури арешт може бути накладений і на електронний рахунок;
3. Уповноважені державні органи, а також служби фінансового моніторингу, за певних умов, зможуть отримувати інформацію про Клієнта електронних платіжних систем;
4. Відкриті електронні гаманці стануть активними лише після обліку їх органами ДПС України.
5. При сплаті податків на рахунок контролюючого органу будуть надходити не електронні гроші, а фіатні, тому надавач платіжних послуг має мати змогу забезпечити їх погашення, в іншому випадку платних податків може зазнати штрафних санкцій.
Не можливо не відзначити, що електронні гроші не мають жодного відношення до криптовалюти, оскільки:
- по перше, мають різний технологічний процес створення;
- по друге, для випуску криптовалюти не потрібна ліцензія, оскільки це децентралізований інститут, а от випуск електронних грошей може здійснюватися лише організацією з відповідним дозволом від НБУ;
- по третє, курс криптовалюти залежить від багатьох ринкових факторів і є досить нестабільним (щохвилинні зміни, які можуть відбуватись, навіть, внаслідок публічних виступів відомих людей), в той час, як електронні гроші в Україні, прагнуть до зміцнення.
Також зверну увагу на те, що Закон № 2888-ІХ, як було зазначено набирає чинності з 01 квітня 2023 року, водночас залишається суперечливим питання чинності Постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, яка зупиняє випуск, розповсюдження та операції із застосуванням електронних грошей на період дії воєнного стану.
Матеріал для Вищої школи адвокатури НААУ підготував Кирило Кузнецов, адвокат, Секретар Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє у складі НААУ.