Факсимільне відтворення підпису начальника слідчого відділу є порушенням процесуальної форми, що не має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими

Використання факсимільного відтворення підпису для посвідчення процесуальних документів не передбачено чинним КПК. Якщо на дорученні про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від імені начальника слідчого відділу,використовується факсимільне відтворення підпису, то це є порушенням (неістотним) процесуальної форми, що не зумовлює порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження та не має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 186 КК.

За ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок суду першої інстанції закрито у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду залишено без зміни.

Позиція ККС: змінено вирок місцевого суду на підставі ч. 2 ст. 433 КПК та ухвалу апеляційного суду у частині призначення покарання.

Обґрунтування позиції ККС: ККС встановлено обґрунтованість посилань захисника на неналежну оцінку судом апеляційної інстанції порушення встановленої кримінальним процесуальним законом процедури надання доручення про проведення досудового розслідування. Зі змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається встановленим факт наявності факсимільного підпису на дорученні про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від імені начальника слідчого відділу ОСОБА_7.

Законодавством не визначене поняття «факсиміле», проте у ч. 3 ст. 207 ЦК встановлено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

КПК не передбачено можливість факсимільного відтворення підпису для посвідчення процесуальних документів учасниками процесу. Крім того, керівник органу досудового розслідування, діючи згідно з повноваженнями, визначеними ст.39 КПК, організовує досудове розслідування, зокрема, шляхом надання відповідних доручень у письмовій формі, тим самим процесуально фіксуючи процедуру досудового розслідування та посвідчуючи власним підписом надані законом керівні повноваження.

Отже, використання факсимільного відтворення підпису для посвідчення процесуальних документів не передбачено чинним законодавством і з огляду на імперативний метод правового регулювання кримінальної процесуальної діяльності («дозволено те, що прямо передбачено законом») є порушенням процесуальної форми.

Проте, вирішуючи питання,чи є таке порушення істотним і таким, яке тягне визнання отриманих доказів недопустимими, ККС виходить з того, чи призвело воно до порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження та чи є таким, що не може бути усунуто.

Як вбачається, рішення керівника органу досудового розслідування ОСОБА_7 про доручення слідчому проводити досудове розслідування не викликало двозначного тлумачення ані з боку самого слідчого, ані з боку прокурорів, на яких було покладено функцію здійснення нагляду у формі процесуального керівництва,та керівника прокуратури, який затверджував обвинувальний акт. Предметна і територіальна підслідність цього кримінального провадження визначена правильно. Відомості про вчинення окремих процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень слідчим відображені у ЄРДР. Під час касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження порушення процесуальних прав ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не встановлено, а, отже, підстави для визнання доказів недопустимими за епізодом вчинення грабежу відсутні.

Детальніше з текстом постанови ККС від 17.02.2021 у справі No712/11592/18 (провадженняNo51-4347км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95042534