12 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд установив,що після смерті ОСОБА_5 – тітки позивача, відкрилася спадщина, яка складалася із квартири. Спадкоємці першої черги після її смерті відсутні, спадкоємцем другої черги за правом представлення є позивач, оскільки його батько був рідним братом померлої, теж помер до відкриття спадщини. Позивач мешкає на території Держави Ізраїль, про смерть ОСОБА_5 не знав, тому пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Рішенням міськрайонного суду у справі No 2-о-105/11 встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім`єю з 1995 року до відкриття спадщини після смерті останньої.
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 прийняв спадщину у встановленому законом порядку. ОСОБА_4 помер. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 набув право власності на квартиру.
Суди розглядали справу неодноразово.Ухвалою міськрайонного суду первісного відповідача ОСОБА_4 замінено належним відповідачем ОСОБА_2.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з тим, що причини пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, є неповажними. Позивач не мав перешкод у спілкуванні з рідною тіткою та її сім’єю; він не довів, що його проживання за межами України пов’язане з об’єктивними, непереборними, істотними перешкодами на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з то го, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними перешкодами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини на його проживання за межами України, а також на те, що йому не було відомо про смерть спадкодавця.
Факт проживання позивача в Ізраїлі сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.
Не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про смерть спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об’єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.
Також суд зазначив, що недобросовісність поведінки іншого спадкоємця щодо ненадання нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, також не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій з прийняття спадщини.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі No 589/1863/13-ц (провадження No 61-15016св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96243588