Факт скасування рішення КДКА у дисциплінарній справі не свідчить про заподіяння моральної шкоди адвокату

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого – Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач ? Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року у складі Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі – КДКА Одеської області) про компенсацію моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 13 березня 2018 року КДКА Одеської області винесено рішення № 867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018), яким його як адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Підставою для притягнення його до відповідальності став лист судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. щодо поведінки адвоката.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року вказане рішення КДКА Одеської області № 867/17 визнано протиправним та скасовано. Також  вказаним судовим рішенням стягнено з нього на користь КДКА Одеської області грошові кошти у розмірі 1 762,00 грн. Крім майнової шкоди йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті та щоденні думки про наслідки цієї завідомо протиправно організованої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, приниження гідності, нервозність, бажання уникати контактів з колегами та клієнтами тощо. У момент, коли він дізнався про винесене дисциплінарне стягнення, він переніс значний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги та зрозумів, що адвокати, обрані до КДКА Одеської області, не захищають адвокатів, а навпаки лише створюють проблеми та перешкоди. У подальшому він був змушений ходити по судах та доводити свою правоту. Наслідки перенесеної травми призвели до появи психоемоційних травм, потягли за собою нераціональне витрачання часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів і дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.

У результаті винесення відповідачем протиправного рішення йому завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, що і є наслідком протиправної поведінки.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 20 000,00 грн компенсації моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, позов задоволено частково.

Стягнено з КДКА Одеської області на користь адвоката Грицюка О. О. 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди.

Стягнено з КДКА Одеської області на користь адвоката Грицюка О. О. судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проаналізувавши зміст статей 16, 23, 1167, 1173 ЦК України, пунктів 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», врахувавши висновки, викладені в постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі №4 64/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17 та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважав, що внаслідок винесення відповідачем щодо позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке судом апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано, з вини відповідача ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності та розгляду дисциплінарної справи без його належного повідомлення. При цьому на час оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області змінився нормальний життєвий уклад позивача, що обумовило певні моральні страждання.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Вирішуючи питання розміру компенсації моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, особу потерпілого, тривалість періоду, протягом якого було порушено право позивача, глибину й тривалість завданих позивачеві душевних страждань, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості зробив висновок, що грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3 000,00 грн.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та, зокрема, вказав, що судова колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з доводами відповідача щодо згадування судом першої інстанції вимог цивільного законодавства, які регламентують питання компенсації моральної шкоди органами державної влади та місцевого самоврядування внаслідок прийняття ними неправомірних рішень (стаття 1173 ЦК України). Водночас при ухваленні рішення суд аргументував його статтями 22, 23, 1166, 1167, з чого можна зробити висновок, що посилання суду на приписи статті 1173 ЦК України було зроблено в контексті аналізу інституту відшкодування шкоди, а не прийняття рішення по суті, так як у справі преюдиційним є рішення адміністративного апеляційного суду, яким встановлено протиправні (винні) дії відповідача щодо позивача. Отже наведене не вплинуло на правильність висновків суду. Крім того, суд зробив посилання на статтю 1173 ЦК України в описовій частині рішення, тоді як мотивувальна частина містить посилання на статті 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.

Аргументи учасників справи

11 лютого 2023 року КДКА Одеської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що до КДКА Одеської області 28 липня 2017 року надійшло звернення слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В., в якому зазначалось, що в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою громадянину Азербайджана ОСОБА_3 , інтереси якого захищав адвокат Грицюк О. О., адвокат заявив відвід слідчому судді через нібито релігійні переконання, які, на думку адвоката, можуть завадити судді неупереджено розглянути клопотання. Суддя звернув увагу дисциплінарного органу адвокатури, що адвокат не мав права вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. За вказаним зверненням було порушено дисциплінарне провадження щодо адвоката Грицюка О. О.

Після прийняття постанови судом апеляційної інстанції про скасування рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного повідомлення адвоката про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи, з огляду на те, що рішення про порушення дисциплінарної справи від 20 лютого 2018 року залишилось чинним, дисциплінарною палатою було призначено новий розгляд справи. У ході повторного розгляду дисциплінарної справи адвокат Грицюк О. О., розуміючи невідворотність відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, звернувся особисто до судді Чаплицького В. В. та визнав факт неналежної поведінки і порушення Правил адвокатської етики, а 19 лютого 2019 року від судді Чаплицького В. В. до КДКА Одеської області надійшла письмова заява, в якій суддя зазначив, що адвокат Грицюк О.О. особисто вибачився перед ним за свою поведінку та на цей час конфлікт вичерпано. Просив не розглядати його звернення щодо адвоката Грицюка О. О. від 26 червня 2017 року, у зв`язку з чим 19 лютого 2019 року дисциплінарне провадження було закрито. Таким чином, поведінка ОСОБА_1 під час розгляду дисциплінарної справи, вжиття ним активних дій задля усунення причин, що слугували підставою для порушення дисциплінарної справи, залагодження конфлікту з ініціатором дисциплінарного провадження, у своїй сукупності свідчать про визнання адвокатом помилковості своєї поведінки. За наслідками наведеного дисциплінарна справа закрита і не спричинила для адвоката жодних негативних наслідків, тим більше моральної шкоди.

Також є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, яку застосував суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні. Зі змісту рішень судів вбачається, що суди неправильно визначили спірні правовідносини та неправильно застосували норми матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції є вкрай суперечливими. Погоджуючись, з одного боку, з доводами відповідача щодо помилкового застосування судом першої інстанції статті 1173 ЦК України, апеляційний суд, з іншого боку, безпідставно застосовує до спірних правовідносин висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 щодо підходів компенсації моральної шкоди органом державної влади. Суди не врахували особливий статус відповідача ? недержавного самоврядного органу, а також позивача ? адвоката, на якого покладено підвищені обов`язки та етичні правила у порівнянні з пересічним громадянином. Крім того, поза увагою залишилось й те, що відповідач діє як орган адвокатського самоврядування та реалізовує повноваження, надані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а КДКА Одеської області не є органом державної влади чи місцевого самоврядування в розумінні статей 1167, 1173 ЦК України. Тому і рішення про притягнення адвоката до відповідальності не можна кваліфікувати як рішення державного органу або місцевого самоврядування. Законодавством не передбачено право адвоката на компенсацію моральної шкоди у разі скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийнятого в результаті скарги щодо нього.

27 березня 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду  відзив на касаційну скаргу, у якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення у справі залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що постанови, на які посилається скаржник, не є подібними, а питання щодо компенсації моральної шкоди адвокату, завданої КДКА, не розглядалось. Відповідач не надав належних доказів відсутності її вини у завданні моральної шкоди позивачу, тому спричинення такої шкоди внаслідок прийняття незаконного рішення презюмується. Суд не врахував, що внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності було порушене право позивача на доступ до професії, яке є складовою права на повагу до приватного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Посилання суду першої інстанції на статтю 1173 ЦК України не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд не вирішував питання про компенсацію моральної шкоди відповідно до положень цієї статті. При вирішенні справи суд керувався статтею 1167 ЦК України та з`ясував наявність усіх необхідних елементів для настання цивільно-правової відповідальності: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд не ототожнював КДКА Одеської області з органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а навпаки, зазначив, що на відміну від органів державної влади, відповідальність яких за шкоду, заподіяну неправомірними рішеннями, відповідно до статті 1173 ЦК України настає незалежно від вини цих органів. Натомість у цій справі необхідно визначити вину відповідача, що суд і зробив. Сам лише факт того, що цивільним законодавством передбачено можливість відшкодування шкоди незалежно від вини лише у випадку заподіяння шкоди органами, що визначені у статті 1173 ЦК України, не може позбавити позивача право на судовий захист.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Клопотання КДКА Одеської області про зупинення виконання судових рішень задоволено. Зупинено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року.

В ухвалі зазначено, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17; суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 810/1972/17, від 20 червня 2019 року у справі

№ 641/463/16-ц, від 05 липня 2019 року у справі № 815/2954/17, від 05 липня 2019 року у справі № 820/3167/18).

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення письмових доказів відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів оскаржуються в частині задоволених позовних вимог про стягнення з КДКА Одеської області на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що згідно з дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області Тулякової М. А. від 28 липня 2017 року № 125/0/4-17 проведена перевірка листа судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 26 червня 2017 року щодо адвоката Грицюка О. О., який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2324, виданого 18 вересня 2012 року на підставі рішення КДКА Одеської області від 14 вересня 2012 року № VI-38/194, про порушення адвокатом Правил адвокатської етики та притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності.

В листі судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 26 червня 2017 року зазначено, що 20 червня 2017 року слідчий Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Худяков С. В. звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою громадянину Азербайджану ОСОБА_3 , який підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, передбачених частиною другою статті 189, частиною другою статті 146 КК України. Захист підозрюваного здійснював адвокат Грицюк О. О. на підставі доручення № 015-0003029, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області. Під час судового засідання адвокат Грицюк О. О. заявив відвід слідчому судді нібито через релігійні переконання з підстав, викладених у заяві адвоката про відвід.

20 лютого 2018 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області порушено дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О.О.

13 березня 2018 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 815/1278/18 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання та скасування рішення про дисциплінарне стягнення скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року у провадженні № 867/17 (реєстраційний номер

867/0/14-2/2018) про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності.

Рішення дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 20 лютого 2018 року про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката Грицюка О. О. не було скасовано.

19 лютого 2019 року до КДКА в Одеській області надійшов лист слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 06 лютого 2019 року за № 1272 щодо адвоката Грицюка О. О., в якому суддя зазначив, що адвокат особисто вибачився за свою поведінку та конфлікт вичерпано, просив не розглядати лист від 26 червня 2017 року щодо неетичної поведінки адвоката.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 19 лютого 2019 року у провадженні № 867/17 дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. закрито у зв`язку з відсутністю загальних умов дисциплінарної відповідальності адвоката.

Відповідно до висновку №19-5638 судової психологічної експертизи від 18 грудня 2020 року за матеріалами цивільної справи № 522/8849/19 ситуація, яка пов`язана із незаконним притягненням 13 березня 2018 року дисциплінарної палатою КДКА Одеської області адвоката Грицюка О. О. на підставі рішення № 867/17 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження є психотравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі цього рішення. Орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 , відповідає заявленим вимогам та становить 20 000,00 грн.

Позиція Верховного Суду

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частини перша – третя статті 23 ЦК України).

Адвокатське самоврядування здійснюється, зокрема, через діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя) (частина друга стаття 46 вказаного Закону).

За змістом положень статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частини перша, третя статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частині першій стаття 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20)).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року в справі № 607/11755/20 (провадження № 61-13672св21)).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди – явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22)).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

У справі, що переглядається:

звертаючись до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди ОСОБА_1 вказував, що таку шкоду йому завдано у зв`язку з прийняттям КДКА Одеської області рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яке у подальшому було скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (справа №815/1278/18);

постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 815/1278/18 визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року у провадженні № 867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018) про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності. Постанова мотивована тим, що повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його дисциплінарної справи, листом, який повернувся відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» в квітні 2018 року, не можна вважати належним (завчасним) повідомленням. Судом апеляційної інстанції інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо непогодження з рішенням суду першої інстанції до уваги не беруться, оскільки наявні порушення, допущені відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження, є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що, в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов`язок його скасування;

суди встановили, що дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. порушено рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 20 лютого 2018 року на підставі звернення судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 26 червня 2017 року щодо порушення адвокатом Правил адвокатської етики при здійсненні захисту підозрюваного; зазначене рішення про порушення дисциплінарної справи ОСОБА_1 не оскаржувалось та не було скасовано; після скасування постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності, до КДКА в Одеській області надійшов лист судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 06 лютого 2019 року, в якому суддя зазначив, що адвокат особисто вибачився за свою поведінку та конфлікт вичерпано, просив не розглядати лист від 26 червня 2017 року щодо неетичної поведінки адвоката; у зв`язку з цим рішенням дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 19 лютого 2019 року дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. закрито;

суди не врахували, що: у спорах про компенсацію моральної шкоди відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини; сам лише факт скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі не свідчить про заподіяння шкоди адвокату та вимагає встановлення складу правопорушення; в цій справі відсутні обставини, які б свідчили про завдання моральної шкоди, і позивач про них не вказував.

За таких обставин суди зробили помилковий висновок, що внаслідок винесення відповідачем щодо позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке визнано протиправним та скасовано, позивачу завдано моральну шкоду. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до КДКА Одеської області про компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення в оскарженій частині скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Тому немає підстав для поновлення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року, яке зупинено ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання апеляційної скарги КДКА Одеської області сплатила 1 152,50 грн судового збору (т. 2, а. с. 57), за подання касаційної скарги -1 536,80 грн судового збору. Тому з ОСОБА_1 на користь КДКА Одеської області належить стягнути судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги у розмірі 2 689,30 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 та постанову Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про стягнення 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди скасувати та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 2 689,30 грн судових витрат на сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року та постанова Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в скасованій частині втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                           В. І. Крат

Судді:                                                                                     Д. А. Гудима

І. О. Дундар

                                                                                              Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.