Як не оскаржується сама розписка, то і немає підстав перевіряти справжність підпису: ухвала Шевченківського районного суду Києва

Шевченківський районний суд м. Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи,-

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2020 року до Печерського районного суду м.Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «Бізнес-Стандарт» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» про стягнення безпідставно набутих коштів.

03.09.2020 року вказана справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.

В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., інфляційні втрати за період з 20.05.2017 року по 19.05.2020 року у розмірі 24 400,00 грн., три проценти річних за вказаний період в сумі 8 955,71 грн.

Вимоги обгрунтовані тим, що 19.05.2017 року між ПП «Бізнес-Стандарт» та ТОВ «Хрещатий Яр» був укладений договір оренди нежитлових приміщень. Вказаним договором був погоджений порядок сплати орендної плати. Однак засновник (учасник) ТОВ «Хрещатий Яр» – ОСОБА_1 після підписання договору на свою вимогу отримав від генерального директора ПП «Бізнес-Стандарт» Лобачева В.І. в рахунок попередньої оплати за перший місяць оренди 100 000,00 грн. для внесення в касу підприємства, про що написав відповідну розписку.

Як зазначає позивач, відповідач отримав грошові кошти без правових підстав (оскільки на момент отримання грошових коштів не був посадовою особою товариства, уповноваженою на супроводження господарських операцій, здійснення функцій з приймання готівки при вчиненні юридичною особою поточної діяльності).

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання чи виконано підпис на розписці відповідачем. Як зазначає представник, з копії розписки вбачається, що вона підписана не відповідачем, а іншою особою, а тому для вирішення питання належності підпису на розписці відповідачу, необхідні спеціальні знання.

Суд поставив на обговорення зазначене клопотання.

Представник позивача та третьої особи не заперечували проти задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 204 ЦК України  визначає презумпцію правомірності правочину – правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не звертався до суду із зустрічним позовом про визнання правочину (розписки) недійсним, так само суду не було надано відзив на заявлені вимоги. В судовому засіданні представник відповідача пояснив що не вважає за необхідне звертатись до суду з вимогами що стосуються розписки.

Отже, враховуючи ту обставину, що відповідачем не оспорюється в судовому порядку розписка, враховуючи презумпцію правомірності правочину, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, так як вирішення поставлених відповідачем питань на експертизу не стосуються підстав звернення до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 76103104 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи – відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.