Є риторичне питання: чи може на копіях одного й того самого документа змінюватися підпис особи? «Ні», – скажете ви, і прийдете (на думку ВАКС) до помилкового висновку.
Про це зазначає адвокат Семен Ханін.
Але все по порядку. У кримінальному провадженні від 28.02.2022 було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування. Станом на 28.02.2022 жодній особі не було повідомлено про підозру. Відповідною ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.03.2022 (на підставі згаданого клопотання) строк досудового розслідування було продовжено до 21.03.2023.
Однак у матеріалах справи є два таких клопотання, де підпис детектива ідеально, до мікрону, збігається, а підписи прокурора — різняться. Ця обставина викликала у захисту розумні сумніви, що один із примірників містить підроблений підпис прокурора, адже при повному співпадінні підписів детектива (копіюванні) мали б також збігатися і підписи прокурора. Очевидно, захист звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.
ВАКС виявив певну винахідливість, відмовляючи захисту. Відтак хочу поділитися з колегами тезами суду та своїми коментарями до них.
Що зазначає суд
«Тобто, строк досудового розслідування у КП у період з 24 лютого 2022 року до 26 вересня 2023 року (дня повідомлення про підозру) в силу ч.8 ст.615 КПК не зараховується до загального строку, передбаченого ст.219 КПК».
Коментар
Частина 8 у ст.615 КПК з’явилася лише у редакції від 22.03.2022! Строк у КП попередньо було продовжено до 21.03.2022. Тобто до цієї дати строк досудового розслідування у провадженні, де жодній особі не було повідомлено про підозру, рахувався, і, відповідно, сплив би за день до внесення змін до КПК. Сплив би, якби не ухвала слідчого судді про продовження строку
досудового розслідування, ухвалена на підставі клопотання, достовірність якого викликає сумніви. Але щоб відмовити захисту, шановний суд «вводить у дію» ч.8 ст.615 КПК ще до того, як вона з’явилася у кодексі.
Що зазначає суд
«У той же час, відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК (в редакції станом на 26 вересня 2023 року – день повідомлення про підозру), строк досудового розслідування у цьому КП обчислюється з дня повідомлення про підозру…»
«Тобто, з урахуванням наведених норм КПК, які підлягають застосуванню при обчисленні строку досудового розслідування у КП, обставини ухвалення судового рішення від 10.03.2022 не підлягають врахуванню».
Коментар
Суд зазначає це для того, щоб провести думку: яка різниця, що було до 26.09.2023? Наразі діє редакція КПК, згідно з якою строк досудового розслідування обраховується з дати повідомлення про підозру. Тобто строк КП не сплив би за жодних обставин. Але це не відповідає дійсності. Якби не сумнівне клопотання від 28.02.2022 та відповідна ухвала від 10.03.2022, строк досудового розслідування у вказаному КП сплив би 21.03.2022. І провадження мало б бути закрито!
Але за логікою суду — яка різниця, що колись підпис прокурора могли підробити, і на підставі цього отримали ухвалу? Наразі ж усе зі строками гаразд.
Що зазначає суд
Колегія ВАКС посилається на постанову ВС від 18.02.2025 у справі №495/263/17, де зазначено, що оцінювати з точки зору допустимості можливо лише докази, а не процесуальні документи (джерела отримання доказів).
Коментар
З цим ніхто й не сперечався навіть до згаданої постанови ВС. Але підробка (наприклад) процесуального документа є очевидною підставою для визнання недопустимими доказів, здобутих завдяки такому документу. А тут узагалі мова про інше! Йдеться про те, що провадження мало бути закрито не пізніше 21.03.2022. До чого тут посилання на ВС та допустимість доказів?
Що зазначає суд
«Колегія суддів звертає увагу, що прокурором надано два примірники, а не копії клопотання від 28.02.2022 про продовження строку досудового розслідування у КП, які тотожні за змістом, а незначна відмінність рукописних підписів на них не є очевидним свідченням підробки такого документа».
Коментар
Якщо це все ж таки копії — як змінювався підпис прокурора? А якщо це два примірники – як підпис детектива до мікрона співпадає за розташуванням та виконанням? Той факт, що це не є очевидним для колегії ВАКС, не робить ситуацію більш зрозумілою.
Що зазначає суд
«Натомість, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи сторони захисту не містить обґрунтування, для з’ясування яких саме обставин, у розумінні ст. 91 КПК, необхідні спеціальні знання».
Коментар
Без коментарів. (Смішно саме по собі).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.