27 листопада 2025 року в залі Пленуму Верховного Суду за адресою Кловський палац, вул. П. Орлика, 8 пройшов перший день XIV Судового форуму. Сам факт проведення професійного заходу в історичній будівлі найвищого суду країни міг би виглядати як подія “про відкритість”. Але рівно до того моменту, поки не з’являється питання: а що це було — публічна комунікація судової влади чи “особливі умови” для обраних учасників на платному заході громадської організації?
Зал Пленуму — на прохання Громадської організації
Відповідь Верховного Суду на запит редакції фіксує: перший день форуму у залі Пленуму Верховного Суду відбувся “на підставі листа Асоціації правників України (АПУ) від 22.08.2025 №1091”. Сам лист громадської організації — теж у матеріалах: АПУ просить “розглянути можливість надання зали Пленумів Верховного Суду… для проведення форуму 27 листопада 2025 року”. Редакція окремо запитала: чи проводив Верховний Суд внутрішній аналіз ризиків конфлікту інтересів або репутаційних ризиків, якщо умови участі різних професійних груп були різними. Верховний Суд відповів коротко: “такий аналіз не здійснювався”.
Це — ключова точка. Бо коли судова інституція надає ресурс держави, а саме – зал Пленуму, під захід якоїсь громадської організації, який має комерційну складову — відсутність оцінки ризиків виглядає не як “формальність”, а як демонстративна байдужість до стандартів доброчесності або службова недбалість.
Судді “брали участь” і “паралельно виконували повноваження”. Як це має працювати у реальності?
У відповіді Верховного Суду зазначено, що судді та працівники апарату брали участь у форумі “відповідно до доручень керівництва суду” і “в дні проведення форуму продовжували здійснювати свої повноваження за місцем роботи”.
Це формулювання виглядає як спроба одним реченням зняти питання табелювання і робочого часу, не пояснюючи механізму – якщо суддя/посадовець присутній на заході (панелі, інтерв’ю, сесії), то де саме і коли він “продовжує здійснювати повноваження за місцем роботи”?
Відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів повноваження судді включають здійснення правосуддя (розгляд і вирішення справ), забезпечення законності судочинства, дотримання принципів незалежності та неупередженості, а також виконання обов’sязків, пов’язаних із суддівською етикою, запобіганням корупції та безперервним професійним розвитком.
Яким чином участь у платному форумі громадської організації дорівнює повноваженням повноважень за місцем роботи? Чи судді, що брали участь “відповідно до доручень керівництва суду” здійснювали правосуддя за основним місцем роботи у громадській організаці?
А програма й запрошення в додатках показують, що це не випадкова поява. Громадська організація Асоціація правників України офіційно просить делегувати працівників як слухачів на обидва дні форуму (з дедлайнами, контактною особою, вимогою надіслати фото спікера тощо). АПУ також запрошує керівництво суду на відкриття та інтерв’ю з конкретним таймінгом.
“ВС витрат не здійснював” — але це не закриває головне питання: хто оплатив “безкоштовність” для суддів?
Верховний Суд окремо зазначив: “Верховний Суд витрат, пов’язаних з участю суддів та працівників апарату у Форумі, не здійснював”. Добре. Але редакція запитувала не тільки про бюджетні витрати Верховного Суду:
- чи відповідає дійсності інформацію про те, що для адвокатів участь коштувала 4000 грн?
- чи сплачували внески судді та інші посадові особи судової влади?
- якщо судді були “безкоштовно”, то на підставі якого рішення/регламенту та чому “безкоштовно для суддів, але платно для адвокатів”?
- хто компенсував витрати, пов’язані з “безкоштовною участю суддів” (зокрема зал, кейтеринг, пакети учасника тощо)?
І тут виникає те, що в цивілізованому антикорупційному середовищі називають корупційним ризиком: не обов’язково “хабар у конверті”, а привілей/вигода, що створює залежність або хоча б враження залежності. Якщо захід для одних платний, а для інших — безкоштовний, то хтось фінансує цю різницю. Питання лише — хто саме і на яких умовах.
ДСА як “вузол переадресації”: запит перекидають, а відповідальність за прозорість розмивається
Окремий вимір — роль Державної судової адміністрації. Факт переадресації документально підтверджений: Верховний Суд повідомив, що один із запитів “надійшов з ДСА” і що щодо питань, які стосуються діяльності ВС, відповідь вже надано листом №255/0/18-25. Іншими словами, канал є, листування відбувається, але для суспільства це перетворюється на знайому схему: “не ми”, “не в нашому володінні”, “уточнюйте в іншого розпорядника”. У підсумку ключові питання — про оплатність, джерела фінансування та диференціацію умов — лишаються без відповіді від тих, хто мав би відповідати першими.
Pravo-Justice: чому донорський проєкт взагалі з’являється у платному заході Громадської організації — і чи оплачував він участь суддів?
Окрема і токсична ділянка — участь технічного проєкту ЄС Pravo-Justice. Редакція направила до проєкту запит, де прямо сформульовано те, що зараз хвилює не лише адвокатів, а й будь-якого європейського платника податків:
- у якому статусі Pravo-Justice був залучений до форуму (організатор/співорганізатор/партнер/спонсор тощо)?
- чи здійснював проєкт фінансову підтримку форуму, включно з оплатою оренди, перекладу, кейтерингу або компенсацією реєстраційних внесків окремим категоріям учасників (зокрема суддям)?
- чи відомо проєкту, що для адвокатів участь могла бути платною (4000 грн), тоді як для суддів — безкоштовною, і як це узгоджується з політиками ЄС щодо уникнення конфлікту інтересів?
- чи має проєкт внутрішні політики щодо недопущення “прихованих подарунків/привілеїв” для суддів на заходах, фінансованих коштом ЄС?
Це елементарна вимога прозорості там, де є гроші Європейського союзу і чутлива категорія бенефіціарів — судді. У відповідь – тиша.
АПУ і Pravo-Justice не відповіли. І це вже не “комунікаційний збій”, а поведінкова позиція
Запит до Громадської організації Асоціація правників України датований 5 грудня 2025 року. Запит до Pravo-Justice — теж 5 грудня 2025 року. У запитах ідеться про суспільно значущу інформацію: джерела фінансування, кошториси, умови участі суддів і можливе використання коштів міжнародної технічної допомоги. Відсутність відповіді у такій ситуації — це відмова пояснювати незручні речі, які прямо стосуються довіри до судової влади, адвокатури і донорської політики.
Чому це зона інтересу НАЗК
Називати щось “корупцією” як встановлений факт може лише компетентний орган. Але журналістика має право називати речі своїми іменами там, де видно ознаки корупційного ризику, а саме:
- Державний ресурс (зал Пленуму Верховного Суду) надано під захід ГО на підставі листа. Захід є платним.
- Верховний Суд визнав, що аналіз ризиків конфлікту інтересів не проводився.
- Існує заявлена редакцією інформація про платність для адвокатів і безкоштовність для суддів — питання прямо поставлені організатору.
- Паралельно фіксується участь суддів/апарату “за дорученнями керівництва” і теза про “виконання повноважень на робочому місці” без деталізації механізму.
У сукупності це створює підстави для запитань до Національного агентства з запобігання корупції щонайменше в площині конфлікту інтересів/неупередженості, допустимості “привілеїв” для окремих категорій посадових осіб на заході Громадської організації, коректності обліку робочого часу/відряджень, а також — доброчесності взаємин “організатор — судова влада — донорський проєкт”.
Висновок: коли “реформа” стає клубом взаємних послуг, програють і правосуддя, і ЄС
Ця історія — не про “залу красиву/некрасиву”. Вона про інше. Судова влада відкриває свої двері для заходу громадської організації, але не вважає за потрібне провести навіть мінімальний аналіз ризиків. Організатор – Громадська організація Асоціація правників України має відповісти на конкретні питання про вартість, кошторис, джерела фінансування і диференціацію умов участі — і саме тут починається тиша. Проєкт ЄС Pravo-Justice має відповісти, чи був він партнером/співорганізатором, чи фінансував захід або “безкоштовність” участі суддів — і саме тут теж тиша.
Коли на запити про гроші, статуси, “безкоштовність для суддів” і можливі “приховані подарунки” не відповідають — це виглядає як спроба не допустити верифікації. А без верифікації суспільству пропонують просто “повірити на слово”.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.