Якщо скаржник за Законом звільнений від сплати судового збору, то немає підстав для здійснення розподілу судових витрат у порядку, визначеному статтею 129 ГПК України

КГС ВС розглянув касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського
підприємства “Первомайське” (далі – ПСП “Первомайське”) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у справі No 922/1201/20 за позовом ПСП “Первомайське”, Фермерського господарства “Сеньківське” (далі – ФГ “Сеньківське”) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, – ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, – приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В. В., ОСОБА_2, про відшкодування завданої шкоди у вигляді стягнення
1 790 852,00 грн і прийняв постанову, в якій зазначив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2020 у задоволенні
позову ПСП “Первомайське” та ФГ “Сеньківське” відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ПСП “Первомайське”
19.01.2021 звернулося до КГС ВС з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПСП “Первомайське” та ФГ “Сеньківське” у повному обсязі.

ОЦІНКА СУДУ

КГС ВС, залишаючи судові рішення без змін, зазначив таке.

Предметом спору в цій справі є вимога позивачів про стягнення шкоди на підставі статей 16, 1166, 1173, 1174 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані накладенням державним виконавцем арешту
на належний позивачам нескошений та в подальшому зібраний врожай соняшника, який згодом було скасовано, однак арештоване з подальшою передачею на зберігання ОСОБА_2 майно позивачам не повернуто, а державним виконавцем не вжито заходів з його повернення.

Тобто фактично підставою заявлених вимог визначено обставини накладення
арешту державним виконавцем на належне позивачам майно та невжиття ним заходів з повернення цього майна позивачам з огляду на подальше скасування цього арешт.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до положень зазначеною нормою Закону за позов про відшкодування шкоди, заявлений ПСП “Первомайське” та ФСГ “Сеньківське” до відповідачів – органів державної влади, справляння судового збору не передбачено, як і за подання позивачем касаційної скарги.

Зважаючи на висновок КГС ВС про залишення касаційної скарги без задоволення, беручи до уваги те, що скаржник згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону звільнений від сплати судового збору, немає підстав для здійснення розподілу судових витрат у порядку, визначеному статтею 129 ГПК України.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 22.04.2021 у справі No 922/1201/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96822310.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 28.04.2021 у справі No 905/257/19, від 13.05.2021 у справі No 910/4682/20.