Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору про право розглядається в порядку окремого провадження

14 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за заявою ОСОБА_1про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом із померлою матір’ю ОСОБА_2.

Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини з померлою матір’ю – ОСОБА_2. Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на день смерті ОСОБА_2 його зареєстрованим місцем проживання була інша адреса.Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, керувався тим , що в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року No 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Оскільки нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, існує спір про право, який має розглядатися в позовному провадженні за участю усіх заінтересованих осіб.

Верховний Суд скасував ухвалу районного суду та постанову апеляційного суду, передав справу на розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, – залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування суд розглядає за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається в порядку окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року,тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини,вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Відмова нотаріуса у видачі заявнику свідоцтва про прийняття спадщини пов’язана виключно з тим, що із наданих ОСОБА_1 документів не підтверджується факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.Отже, висновки судів про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження,є передчасними.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі No 205/2102/19-ц (провадження No 61-872св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96309986