Про особливості звернення до Європейського суду з прав людини та провадження в ньому розповів під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, Ігор Караман, доктор права, юрист Секретаріату ЄСПЛ (2008-2012, 2017-2021) та співробітник РЄ, тренер програми РЄ «HELP», член НКР НААУ.
На початку заходу лектор охарактеризував Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (з протоколами), зауваживши, що Конвенція являє собою так званий каталог прав людини та встановлює механізми забезпечення дотримання державами-членами свого зобов’язання поважати ці права та свободи.
Конвенція гарантує:
- право на життя (стаття 2);
- право на свободу та особисту недоторканість (стаття 5);
- право на справедливий судовий розгляд (стаття 6);
- право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8);
- свободу думки, совісті і релігії (стаття 9);
- свободу вираження поглядів (стаття 10);
- свободу зібрань та об’єднання (стаття 11);
- право на шлюб (стаття 12);
- право на ефективний засіб правового захисту (стаття 13).
Конвенція забороняє:
- катування, нелюдське та таке, що принижує людську гідність, поводження або покарання (стаття 3);
- рабство та примусову працю (стаття 4);
- свавільне та незаконне затримання (стаття 5);
- покарання без закону (стаття 7);
- дискримінацію в користуванні правами та свободами, закріпленими в ЄКПЛ (стаття 14).
З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 16 Протоколів, які стали її невід’ємною частиною. Протоколи розширили діапазон гарантованих прав і свобод людини та вдосконалили механізм їх захисту:
- додали права та свободи (1, 4, 6, 7, 12 та 13): право на мирне володіння майном, освіту, вільні вибори, свобода пересування, право не бути притягненим до суду або покараним двічі);
- заборонили смертну кару за будь-яких обставин (13);
- внесли зміни до організації чи механізмів роботи органів Конвенції, строку звернення, принципу субсидіарності (14-16).
Для контролю за дотриманням прав і свобод, закріплених в ЄКПЛ і Протоколах, створений Європейський суд з прав людини – міжнародна судова інстанція, що захищає права понад 700 млн. осіб у 46 державах-членах РЄ, рішення якої є обов’язковими для виконання.
Суд складається з:
- 46 суддів, що обираються ПАРЄ з трьох кандидатів, наданих державою. Судді діють в індивідуальному порядку та не представляють свою державу;
- судових формацій, які приймають рішення: суддя, комітет, палата та ВП;
- 6 адміністративних формацій («секцій»), до яких прикріплені юридичні відділи;
- секретаріату Суду (юристи, перекладачі та а/т персонал).
У своїй роботі Суд керується низкою документів, серед яких:
- Європейська конвенція з прав людини та Протоколи до неї;
- Регламент Суду (остання редакція від 20.03.2023);
- Практичні керівництва щодо:
- – подачі заяви до Суду (від 01.11.2003),
- – клопотань про застосування правила 39 Регламенту Суду (від 05.03.2003),
- – вимог щодо справедливої сатисфакції (від 28.03.2007),
- – клопотань про надання заяві статусу анонімної (від 14.01.2010),
- – подачі сторонами документів електронним шляхом (від 22.09.2008 та 29.09.2014),
- – процедури письмового провадження (від 10.12.2007),
- – розгляду справ у випадку масового надходження заяв (від 25.08.2022);
- – клопотання за статтею 43 ЄКПЛ (від 03.02.2023);
- – вступ у справу третіх сторін (13.03.2023).
Ігор Караман запропонував учасникам до ознайомлення статистичні дані стосовно звернення до ЄСПЛ та розгляду ним справ:
- Станом на 30.09.2023 на розгляд Суду очікували 75 350 заяв (Туреччина – 32%, Росія – 19.7%, Україна – 12.3%, Румунія – 6.1%, Італія – 4.3%, Польща – 3.6%, Греція – 3.3%, Азербайджан – 2.7%, Сербія – 2.3%, Вірменія – 1.7%);
- У 2022 р. Суд розглянув 2075 індивідуальних заяв проти України, з яких:
– 1703 (82%) визнав неприйнятними або вилучив з реєстру;
– 372 (18%) виніс рішення по суті.
Лектор зазначив, що перед тим, як звернутися до Європейського суду з прав людини, мають бути виконані наступні умови:
- виникнення спору чи оскаржуваної ситуації на національному рівні;
- вичерпання національних засобів правового захисту;
- наявність остаточного рішення вищого національного суду або іншого суду, якщо його рішення є остаточним.
Провадження в ЄСПЛ складається з наступних етапів:
- подача заяви до Суду та її реєстрація (а також в разі потреби клопотання за правилом 39);
- відхилення заяви адміністративним шляхом (правило 47);
- визначення судової формації (одноособовий суддя, комітет або палата);
- розгляд заяви без повідомлення уряду (одноособовий суддя; рідко – комітет/палата);
- розгляд заяви з повідомленням уряду (комітет/палата):
- а) «комунікація» заяви уряду для надання ним зауважень по справі;
- б) надсилання Судом зауважень уряду заявникові для коментарів;
- в) надання заявником заяви про правову допомогу (в разі потреби);
- г) надання заявником коментарів на зауваження уряду та вимог за статтею 41;
- ґ) надсилання Судом зауважень та вимог заявника уряду для коментарів;
- д) запит Судом додаткових коментарів від сторін (рідко);
- е) дружнє врегулювання справи/односторонні декларації;
- є) спрощена процедура для «простих» справ.
- публічне слухання (рідко), винесення рішення та набуття ним чинності;
- передача справи з палати до ВП (у певних випадках, рідко);
- клопотання про тлумачення, перегляд або виправлення технічних помилок у рішенні.
Що дає звернення до ЄСПЛ?
Рішення ЄСПЛ, в якому встановлюється порушення:
а) присуджує заявникові справедливу сатисфакцію (якщо була вимога):
- компенсацію за моральну шкоду, спричинену порушенням. У деяких випадках констатація порушення є достатньою компенсацією;
- компенсацію за матеріальну шкоду, спричинену порушенням (фактично спричинені збитки та збитки або зменшені доходи, очікувані в майбутньому);
- компенсацію судових та інших витрат на національному рівні або в Суді, які заявник/представник понесли, намагаючись попередити порушення або отримати за нього відшкодування. Мають бути понесені фактично, їх не можна уникнути, та мають бути розумними за розміром. Витрати на юридичне представництво можуть бути присуджені на рахунок представника. Гонорар успіху – Лаптєв проти України, п. 31 (2023).
Справедлива сатисфакція повинна бути виплачена державою-відповідачем протягом трьох місяців з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Присуджується в євро, але виплачується валютою держави-відповідача по курсу, що діє на момент виплати. У разі прострочки – пеня.
б) у певних випадках зобов’язує державу-відповідача прийняти індивідуальні заходи, відновивши попередній стан, restitutio in integrum (наприклад, повторний розгляд справи національним судом – Бочан проти України; Яременко проти України).
Сам Суд не переглядає/скасовує національне судове чи адміністративне рішення чи закони, не скасовує вину заявників за національним кримінальним законодавством, та не є подальшою апеляційною чи касаційною інстанцією.
в) у певних випадках зобов’язує державу-відповідача прийняти загальні заходи (змінити законодавство чи судову практику, провести адміністративну реформу, тощо). Такі заходи приймаються, коли Суд констатує, що та чи інша проблема в державі є системною/структурною, а не поодинокою.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.