Сергій Барбашин, адвокат, президент Європейської асоціації молодих адвокатів – EYBA, заступник голови Комітету з питань інтелектуальної власності НААУ, Голова UNBA NextGen, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Юридичні виклики IT-бізнесу у 2023 році. Перспективи 2024».
Лектор зазначив, що ІТ-продукт має комплексну структуру та складається з різних складових. До структури готового продукту можуть входити торговельні марки, патенти, майнові та авторські права тощо. Для систематизації та захисту обʼєктів ІВ потрібно їх правильно ідентифікувати та передати від учасників (розробників, дизайнерів) команди до замовника (роботодавця).
Щоб правильно ідентифікувати об’єкт, важливо зрозуміти, з яких елементів він складається. Перелік обʼєктів не є вичерпним та до таких об’єктів можна віднести код, графічні зображення, дизайни, алгоритми, бази даних, сценарії, логіку поведінки тощо. При цьому потрібно звертати увагу на правове регулювання авторського права та можливі особливості певних юрисдикцій.
Під час вебінару лектор зупинився на розгляді ключових особливостей захисту торговельних марок, комерційної таємниці, тонкощах захисту IT-продуктів авторським правом, регулювання відносин між учасниками стартапу та діяльності контрольованих іноземних компаній.
Торговельна марка – це позначення, за яким товари й послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (ст. 1 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»).
Однією з основних функцій торговельної марки є виділення товару або послуги серед інших подібних. Якщо торговельні марки є схожими між собою, вони також не повинні перетинатися настільки, щоб кінцевий споживач не міг їх сплутати. Розрізняльний характер торговельної марки розглядається стосовно товарів, у зв’язку з якими вона зареєстрована чи буде зареєстрована в перспективі.
Серед критеріїв, що дозволяють порівняти схожість знаків виділяють:
- 1. Перше зорове сприйняття;
- 2. Фонетична схожість;
- 3. Графічна схожість;
- 4. Семантична схожість.
При реєстрації торговельної марки потрібно враховувати:
- • сфери та бренд;
- • чи готовий клієнт проводити пошук, в якій країні буде здійснюватися реєстрація;
- • бюджет.
Інформація, яку необхідно отримати від власника:
- • плани на 3-5 років (плани на декілька років – впливають на стратегію захисту бренду);
- • вигляд ТМ та задачі (варіанти використання «на сьогодні» та «на перспективу»; слогани; ребрендинг; мова);
- • сфери діяльності (ваша діяльність; суміжні сфери; плани на 3-5 років);
- • країни інтересів (Україна, ЄС (регіон в цілому), США, конкретні країни);
- • контактні дані (ПІБ майбутнього власника ТМ, адреса реєстрації).
Комерційна таємниця є об’єктом інтелектуальної власності. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором. Об’єктом у вигляді комерційної таємниці, як правило, є певні IT-рішення, коди, що перебувають у стадії обробки. Якщо йдеться про комерційну таємницю, ноу-хау та інші об’єкти схожі до них, у цьому випадку така інформація не розкривається. У разі, якщо працівники, контрактори мають до неї доступ, з ними мають підписуватися Договори про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації (NDA).
Структура такого договору має включати:
- Предмет договору;
- Перелік конкретних об’єктів, що визнаються комерційною таємницею чи конфіденційною інформацією саме для цього бізнесу;
- Перелік загальних об’єктів (плани, інформація про працівників, товари, історія перемовин);
- Застереження (наприклад, якщо за певних обставин ця комерційна інформація перестає бути комерційною, її слід вважати конфіденційною та такою, що не підлягає розголошенню третім особам).
Авторським правом захищаються, зокрема, комп’ютерні програми, ігри (мобільні, комп’ютерні, онлайн тощо), графічні зображення, бази даних, дизайн, вебсайти, анімація тощо.
Складовими авторського права є:
- автор;
- твір;
- майнові & немайнові права.
Захист продукту відбувається шляхом його:
- реєстрації;
- фіксації.
Передача IP прав може здійснюватися шляхом укладення Договору про розробку та передачу IP, що має включати такі складові:
- Умови:
- розробка IP об’єктів та передача виключних майнових прав;
- Чітко визначено, які саме ІР права передаються;
- Строк та територія дії ІР прав.
- Гарантії:
- оригінальність, не передавати розроблені об’єкти третіми особами, передати IP об’єкти та виключні майнові права на них;
- Відповідальність;
- інші ключові умови.
Для передачі прав інтелектуальної власності бажано підписувати акти приймання-передачі. В акті приймання-передачі об’єктів інтелектуальної власності важливо відобразити спосіб передання, місце, де перебувають передані об’єкти й зафіксувати, які саме права та об’єкти передаються. Не буде зайвим у певний період (раз на місяць, квартал, рік, під час завершення проєкту) підписувати окремий акт з ідентифікацією періоду роботи та результату.
Сергій Барбашин відповів на питання, чи захищаються авторським правом твори створені з допомогою AI, зазначивши, що ключовим у правовому захисті є необхідність «значної участі» людини у його створенні. Такого підходу дотримуються США та ЄС. Крім того, також є такі підходи:
- твори створені AI захищені авторським правом (Великобританія);
- твори створені AI захищені правом особливого роду sui generis (Україна).
Кому належать авторські права на твори створені за допомогою AI?
- Особі, яка створила систему штучного інтелекту, шляхом розробки та навчання
- Особі, яка задає завдання штучному інтелекту
- Розробнику та користувачу AI як співавторам.
Розповів Сергій Барбашин також про особливості регулювання відносин між учасниками стартапу.
Під час діяльності стартапів регулюються наступні питання:
- інтелектуальна власність;
- поділ прибутку;
- нові учасники;
- обов’язки та функції;
- вихід з проєкту;
- неконкуренція.
При регулюванні відносин, якщо учасником є інвестор, проговорюються питання стосовно зони відповідальності:
- програмування та продукт;
- залучення інвестицій;
- маркетинг;
- кадри;
- юридична сторона.
Важливими для обговорення є питання умов виходу учасників, а саме:
- як партнери можуть продавати частку;
- хто має право на першочергову купівлю акцій;
- як відбуватиметься залучення нових партнерів.
Домовленості між учасниками стартапу можуть прописуватися у разі, якщо стартап перебуває на ранньому етапі:
- у партнерських документах;
- у договорі про спільну діяльність;
- може передбачатися обмеження функціоналами.
Якщо учасники готові врегулювати відносини між собою, домовленості прописуються у:
- статуті;
- корпоративному договорі;
- внутрішніх документах;
- опціонах;
- SAFE, SAFT.
Лектор зупинився на розгляді особливостей контрольованих іноземних компаній, та розповів, як визначити, чи є ви контрольованою особою КІК.
Контрольована особа має відповідати одразу двом критеріям:
- Перший критерій: бути резидентом України — фізична особа або юридична особа (засновником КІК можуть бути українські компанії);
- Другий критерій: частка в КІК однієї особи має бути більшою за 50%, або за 25%, якщо співзасновники КІК – резиденти України, та разом частки від 50%; за 2024 рік знизиться з 25% до 10%.
Або (замість другого критерію) особа має статус кінцевого бенефіціарного власника чи фактичний контроль над КІК (генеральна довіреність, проведення операцій із банківськими рахунками, укладення угод, вказівки органам управління тощо).
Якщо ви перевірили, що компанія є КІК, а ви – контрольованою особою, на вас поширюються правила КІК, покладаються податкові обов’язки та відповідальність – штрафи.
Під час вебінару також були докладно розкриті питання стосовно релокації бізнесу та виходу на маркетплейси.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.