23 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житлово-експлуатаційного об’єднання Житлово-будівельний кооператив «Дніпровець» (далі – ЖЕО ЖБК «Дніпровець») про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов’язання вчинити певні дії.
Суд установив, що позивачі неодноразово зверталися з заявами до відповідача про проведення заміни покрівлі над їх квартирами. Внаслідок різкого потепління сталося масове таїння снігу і відбулося залиття квартир позивачів. У поєднанні з аварійним станом покрівлі над квартирами будинку потік дах, внаслідок чого порушені санітарно-гігієнічні норми квартир, порушена пожежна безпека для мешканців квартир, оскільки вода стала потрапляти до внутрішньо стінної електропроводки; завдано матеріальної шкоди оселям позивачів.
Про факт залиття комісія ЖЕО ЖБК «Дніпровець» за участю головуючого інженера та майстра склала акт обстеження квартир та покрівлі над квартирами, в якому зазначено, що по всій площі покрівлі над квартирами мають місце тріщини руберойду та розриви прилягання руберойду до стіни. При обстежені осель комісія встановила наявність слідів затікання на стінах, стелях, віконних укосах. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи дослідження приміщення квартир встановлено, що пошкодження викликані дією вологи, що проникала крізь перекриття з боку суміщеного покриття.
Рішенням міського суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3задоволено частково.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Аналіз положень статей 11та1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов’язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов’язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом – шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій щодо наявності вини відповідача у залитті квартир, зазначивши, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття квартир позивачів з причини неналежного стану даху будинку несе відповідач, оскільки є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, його зобов’язано утримувати в належному технічному стані житловий будинок і проводити його поточний ремонт.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року No 76 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за No 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд– власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).
Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишено без змін.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі No 666/213/16-ц (провадження No 61-176св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93879687