Дискусія навколо «нелегітимності» органів адвокатського самоврядування через відсутність виборів стала зручним аргументом для тих, хто прагне розхитати незалежну адвокатуру. Але автори цих тверджень або не читали Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або свідомо замовчують його зміст. Бо якщо прочитати — стає очевидним: провести з’їзд адвокатів в умовах воєнного стану без зміни закону фізично неможливо. І це не позиція Національної асоціації адвокатів України. Це — пряма вимога чинного законодавства.
Багаторівнева процедура: чому з’їзд починається не з нього
Помилка або маніпуляція критиків полягає в тому, що вони говорять про з’їзд так, ніби це самостійна подія, яку можна «просто скликати». Але Закон (ст. 54) встановлює: до складу з’їзду входять делегати, яких обирають конференції адвокатів регіонів. Тобто з’їзд — це фінальний щабель триступеневої піраміди:
Перший рівень: загальні збори адвокатів у районах, містах обласного підпорядкування. На цих зборах адвокати обирають делегатів на регіональну конференцію. Закон і затверджений РАУ Порядок передбачають, що збори проводяться з урахуванням адреси робочого місця адвоката у відповідному районі чи місті. Кворуму для зборів немає — але вони мають бути проведені та запротокольовані, а перелік учасників сформований на підставі Єдиного реєстру адвокатів.
Другий рівень: конференція адвокатів регіону (ст. 47 Закону). Конференція є повноважною лише якщо в її роботі бере участь більше половини делегатів. Це жорсткий кворум, закріплений у законі, — не внутрішнім регламентом, не рішенням РАУ, а нормою прямої дії. Обійти його неможливо без зміни самого закону.
Третій рівень: з’їзд адвокатів України (ст. 54 Закону). Він є правомочним якщо в ньому бере участь більше половини обраних делегатів, які представляють більшість конференцій адвокатів регіонів. Тобто навіть якщо всі делегати зберуться — з’їзд є нелегітимним, якщо не відбулися конференції у більшості регіонів.
Прифронтові регіони: де закон зупиняється перед реальністю
Україна має 27 регіонів, що входять до системи адвокатського самоврядування. Донецька, Запорізька, Херсонська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Сумська та Чернігівська області — це регіони, де частина або більшість адвокатів перебуває у зоні бойових дій, на тимчасово окупованій території, або евакуйована. Значна частина адвокатів мобілізована до Збройних Сил.
Закон вимагає для скликання конференції: повідомити адвокатів не пізніш як за 15 днів до дня початку роботи (ст. 47 ч. 3), провести збори за адресою робочого місця адвоката, зібрати кворум — більше половини делегатів.
Як провести збори адвокатів Маріупольського, Бахмутського чи Мелітопольського районів? Як повідомити адвоката, адреса робочого місця якого знаходиться на окупованій території або в зоні активних бойових дій? Як сформувати реєстр делегатів на підставі ЄРАУ, коли частина адвокатів перебуває на фронті без можливості участі в будь-яких зборах?
Відповідь однозначна: без зміни закону — ніяк.
Порівняння з суддями та прокурорами: нерівність умов
Критики адвокатури люблять посилатися на те, що судді та прокурори проводять свої збори — чому ж адвокати не можуть? Але це порівняння є некоректним по суті, бо базується на принциповій різниці в правовому регулюванні.
Судді. Законом України № 2461-IX від 27 липня 2022 року до Закону «Про судоустрій і статус суддів» внесено зміни, якими прямо передбачено можливість дистанційного проведення зборів суддів у режимі відеоконференції під час дії воєнного чи надзвичайного стану. Тобто парламент ухвалив окремий закон, що адаптував процедуру до воєнних умов. Для адвокатів такого закону немає.
Прокурори. Система прокурорського самоврядування має принципово іншу природу — прокурори є державними службовцями, підпорядкованими вертикалі виконавчої влади. Конференція прокурорів — це збір представників державного органу, а не самоврядний інститут незалежної професії. Кількість прокурорів несумірно менша, всі вони перебувають у штаті органів прокуратури з визначеним місцем служби — а отже їх облік, повідомлення та організація участі здійснюється в адміністративному порядку.
Нічого спільного з організацією незалежної адвокатури, що об’єднує понад 70 000 осіб по всій країні.
Адвокатура — незалежний конституційний інститут (ст. 131-2 Конституції України), що діє поза державною вертикаллю. Саме тому будь-яка процедурна зміна щодо її самоврядування потребує зміни закону — а не адміністративного рішення.
Що передбачає закон для умов безперервності
Рада адвокатів України ще у вересні 2020 року, задовго до повномасштабного вторгнення, ухвалила рішення № 69 від 21.09.2020 про те, що органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої функції до моменту обрання нових. Це рішення відповідає загальноєвропейській практиці та принципу безперервності публічних інституцій: орган не може припинити виконання своїх функцій лише через закінчення формального строку, якщо новий склад не обрано.
Натомість Закон не містить жодного механізму адаптації процедури з’їзду чи конференцій до умов воєнного стану. Немає норм про онлайн-голосування, дистанційну участь делегатів, зменшення кворуму або спрощену процедуру. Все це — прогалина закону, яку не можна заповнити рішенням самоврядного органу.
Що потрібно насправді: зміна закону, а не тиск на адвокатуру
Якщо суспільство і держава щиро хочуть забезпечити проведення виборів в адвокатурі — шлях один: внести зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачивши механізми проведення конференцій і з’їзду в умовах воєнного стану. Так само, як це зробили для судів у 2022 році.
Ці зміни мають включати: можливість участі делегатів; адаптований механізм обліку та повідомлення адвокатів з прифронтових регіонів; врегулювання статусу адвокатів, мобілізованих до ЗСУ; спеціальний порядок для регіонів, де проведення зборів неможливе через бойові дії чи окупацію.
Національна асоціація адвокатів України саме цим і займається — готує законопроект у складі робочої групи з міжнародними експертами CCBE в рамках виконання Дорожньої карти. Документ має бути ухвалений до кінця 2026 року.
Тож питання не в тому, «чому НААУ не хоче виборів». Питання в тому, чому ті, хто голосно вимагає виборів просто зараз, не пропонують конкретних змін до закону, які б зробили їх можливими. Може тому, що вибори — це не справжня мета, а зручний привід для атаки?
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.