Коли рішення контролюючого органу про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податку на прибуток іноземних юридичних осіб є протиправним

Якщо контрагент є нерезидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, і бенефіціарний (фактичний) отримувач(власник) доходу задекларував усі отримані доходи з джерелом походження з України, то протиправним є рішення контролюючого органу про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб

17 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6вересня 2017року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27лютого 2018року у справі No808/3837/16 (провадження NoК/9901/47799/18) за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Контролюючий орган провів перевірку, за результатами якої було встановлено, що платником податків було безпідставно віднесено до складу витрат нараховані роялті, не утримано та не перераховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб і не утримано податок на прибуток у вигляді процентів нерезиденту. Платник податків не погодився з висновками контролюючого органу та вказав, що вся податкова звітність була подана з достовірними відомостями та з дотримання вимог міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Запорізький окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, якими було віднесено до складу витрат нараховані роялті, не утримано та не перераховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Суд першої інстанції вказав, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу є особа, яка не здійснює будь-які посередницькі функції з утримання цього доходу, тобто не діє як представник, агент або будь-яка інша довірена особа, яка є лише посередником в отриманні доходу та передачі його реальному власнику.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та задовольнив позов у цій частині. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вказав, що укладений між товариством і нерезидентом договір не є договором комісії, дорученням або агентським договором, тому застосовуванню підлягають положення статті103 Податкового кодексу України та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Висновки контролюючого органу про те, що нерезидент є агентом, номінальним утримувачем або посередником щодо доходу не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Той факт, що компанія придбала технології в розстрочку або розрахувалася в інший спосіб, відмінний від одноразового платежу, не скасовує статус компанії як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу в розумінні пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України.

Якщо контрагент є нерезидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, і бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу задекларував усі отримані доходи з джерелом походження з України, то протиправним є податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Додаток ПН, що заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи, має інформаційний характер і не впливає на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і, відповідно, на нарахування податку на прибуток. Отже, подавати додатки, які не мають показників, немає потреби.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі No808/3837/16 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95494647.