4 серпня у приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів було голосно – громадські організації обирали новий склад Громадської ради доброчесності. З 24 кандидатів у два етапи відібрали 20. І це було б добре, якби не одне АЛЕ.
Під час зборів троє кандидатів, а нині чинні члени ГРД, зняли свої кандидатури, звинувативши при цьому Фундацію DEJURE і її керівника Михайла Жернакова у систематичному втручанні в діяльність ГРД та тиску на вибір кандидатів.
Ці звинувачення і реакція на них змушують знов придивитися до ГРД і до ролі у її функціонуванні пана Жернакова.
Але спочатку до самого скандалу, який стався у стінах ВККС. Своє рішення троє кандидатів на посади членів нового складу Громадської ради доброчесності — Олександр Волошин, Тетяна Катриченко та Костянтин Смолов пояснили тим, що Фундація DEJURE намагалася систематично впливати на роботу нинішнього складу ГРД, повноваження якого закінчуються 14 серпня, а також вдавалася до тиску щодо відбору нового її складу.
Спершу ці кандидати звинуватили Михайла Жернакова у блокуванні роботи Громадської ради доброчесності, зокрема затягуванні із формуванням секретаріату організації Фундацією DEJURE. І не безпідставно, адже саме ця ГО адмініструвала проект з інституційної підтримки ГРД і мала грант на ці цілі.
Далі конфлікт стався всередині ГРД через Меморандум, яким Михайло Жернаков, скориставшись відмовою фінансування всіх громадських організації України керівництвом США, запропонував представникам Громадської ради доброчесності визначити Фундацію DEJURE єдиним стратегічним партнером та уповноважити її вести перемовини з донорами від імені організації. Ще однією умовою цього документу була заборона критикувати один одного. Далекоглядний крок.
А напередодні виборів до складу ГРД, коли з’явилися списки для голосування, ці ж кандидати звинуватили Михайла Жернакова в тому, що він кулуарно переконував представників громадських організацій, які мають обирати новий склад ГРД, голосувати за тих чи інших кандидатів, просуваючи так званих «своїх». https://www.pravda.com.ua/columns/2025/08/6/7524968/
Зрозуміло, що скандали навколо Громадської ради доброчесності спровокували обурення громадськості та дотичних інституцій. В інформпросторі вже лунають вимоги щодо переобрання нового складу ГРД з усуненням Михайла Жернакова від всіх процесів. Тож під загрозою опинилася вся діяльність організації, а разом і цим – процес відбору суддів в Україні.
У свою чергу, керівник Фундації DEJURE назвав перебільшенням звинувачення цих кандидатів та заперечив будь-який тиск. А чи насправді було перебільшення?
Вплив на судову систему
У втручанні в судову систему Фундацію DEJURE і її керівника Михайла Жернакова, створену у 2016 році з метою розвитку верховенства права та впровадження в Україні реформ у сфері правосуддя, звинувачували неодноразово.
Так, на початку 2022 року Фундація DEJURE фактично заблокувала роботу Вищої ради правосуддя.
Передувало цьому створення у 2021 році Етичної ради, яка має перевіряти всіх кандидатів до Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Громадські організації, в т.ч. представники Фундації DEJURE, аналізували майно, спосіб життя, професійний шлях та можливі політичні зв’язки кандидатів до ВРП.
Тоді більшість членів ВРП заявили про готовність звільнитися, оскільки не вважали для себе прийнятною участь у процедурах оцінювання, ініційованих Етичною радою. А представники суддівського корпусу та Верховної Ради попередили, що такі перевірки можуть спровокувати «колапс судової системи», оскільки ВРП стане неповноважною через звільнення її членів.
Так і сталося – 10 із 15 діючих на той час членів ВРП достроково склали повноваження за власним бажанням, ще двоє подали у відставку у січні 2022 року. Вища рада правосуддя стала недієздатною.
І все це відбулося напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що це, як не спланована гра на руку ворога?
Зв’язки з росією
Цікаві факти і в самій біографії Михайла Жернакова.
З лютого 2012 року Михайло Жернаков працював суддею Вінницького окружного адміністративного суду. Призначений він указом ще тодішнього Президента України Віктора Януковича. Працював на цій посаді протягом трьох років, тобто в часи найбільшої кризи для української державності.
І не просто працював. Зараз Михайло Жернаков воліє не згадувати про свої вояжі до Москви у часи Революції Гідності, а також про те, як скасовував рішення суду на користь тодішньої злочинної влади.
Як відомо з відкритих джерел, у листопаді 2013 року Михайло Жернаков брав участь у заходах, організованих Асоціацією юристів росії, російською Академією юридичних наук та вишами. А на початку 2014 року він одноособово визнав протиправним та скасував рішення Хмільницької міської ради «Про суспільно-політичну ситуацію в країні», в якому було висунуто низку вимог до Президента України та Верховної Ради, зокрема, про відставку уряду. https://zib.com.ua/ua/164108.html
У 2024 році до Державного бюро розслідувань надійшла заява про вчинення злочину Михайлом Жернаковим. На думку заявника, у його діях на посаді судді ВОАС вбачаються ознаки щонайменше 8 умисних злочинів, а сам суддя діяв в інтересах російських спецслужб. https://zib.com.ua/ua/162700-suddya_yanukovicha_ta_uhilyant_zhernakov_yakiy_vistupiv_prot.html
За іншими джерелами Михайло Жернаков дуже хотів працювати у суді скандального судді Павла Вовка. Навіть подався на конкурс. Але його призначення так і не відбулося.
Тепер Жернаков будує нам і з вами суддівську систему, третю гілку влади.
Фінансування
А ось чому Михайло Жернаков так завзято рветься «побороти корупцію» та «очистити судову систему» в Україні – говорять цифри.
За даними з відкритих джерел, лише за 2023 рік Фундація DEJURE отримала від іноземних організацій майже 36 млн грн, які надійшли на рахунки ГО.
За словами експертів, це дозволило Фундації DEJURE сформувати більшість у Громадській раді доброчесності та встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя для вирішення власних питань, вибіркового правосуддя, усунення опонентів та тиску на владу.
Таким чином фактично за іноземні кошти була сформована інституція під назвою «Громадська рада доброчесності». І мета її – вплив на всю судову систему в Україні. І особистий інтерес Михайла Жернакова більш ніж зрозумілий. https://zib.com.ua/ua/165389.html
Гроші чи совість
Абсурдність ситуації полягає і в тому, що сформовані громадськими організаціями інституції, які пов’язані із судовою системою в Україні, як то Громадська рада доброчесності, цинічно критикуються самими ж цими ГО.
Прикладом цього є не один Тіньовий звіт, представлений європейським партнерам, де дана оцінка досягненням України у сферах правосуддя та боротьби з корупцією. Аналізувала ситуацію в судовій системі України та готувала документи коаліція громадських організацій, в яку увійшла в т.ч. і Фундація DEJURE. По факту ці звіти – абсолютна та іноді безпідставна критика всіх сфер правосуддя в державі, та ще й за гроші іноземних донорів.
Яскравим прикладом цього є Тіньовий звіт за 2024 рік, на першій шпальті якого йдеться про те, що «разом з тим Україні варто поставити у пріоритет підвищення рівня доброчесності й боротьбу з корупцією в системі кримінальної юстиції».
Так за доброчесність в Україні й уповноважена відповідати саме Громадська рада доброчесності, яку одноосібно привласнив собі Михайло Жернаков. То чи вигідно йому «побороти корупцію» в Україні – питання риторичне.
Шкідливість чи користь
Готуючи подібні звіти за кошти іноземних донорів Михайло Жернаков і подібні громадські діячі роблять заручниками самих європейських донорів. Зацікавлені в так званій «боротьбі з корупцією» вони спеціально вводять в оману європейців, переслідуючи власні корисливі цілі.
В свою чергу, європейські донори, які витратили кошти на аналіз правового поля в Україні, не тільки мають хибне уявлення про стан речей в судовій системі України, а й вважають зроблені в подібних звітах висновки єдиними вірними.
Загрози несе й те, що такі документи лягають в основу звітів Європейської комісії, які в подальшому впливають на складення договорів з Україною, а також певних домовленостей на шляху до євроінтеграції.
Така свідома і підривна діяльність Михайла Жернакова та його Фундації DEJURE катастрофічно впливає на імідж України на європейській арені, ба більше, вона дискредитує всі реальні досягнення в системі правосуддя.
А тепер головне питання – чи усвідомлює Жернаков наслідки своєї діяльності? Якщо ні, то він звичайний аферист, який зриває гроші тут і зараз, і байдуже хто ті гроші дає і який результат хоче за них отримати. Якщо так, то бурхлива його діяльність давно має стати предметом ретельної уваги тих, хто відповідає за Національну безпеку України.
Артем Верес, юридичний оглядач
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.