Обставини справи
обвинувачений пройшов встановлену процедуру отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «С», отримав посвідчення водія, видане державною установою, для керування транспортними засобами цієї категорії. З метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами категорій «А» та «В» звернувся до невідомої особи, яка у посвідчення водія категорії «С» видане на ім’я обвинуваченого, внесла зміни, а саме у стовпчику «Місце печатки» навпроти категорій «А» та «В» підчистила первинний текст та дописала на його місце літери «А» та «В» відповідно. У подальшому обвинувачений використав завідомо підроблений документ під час керування транспортним засобом категорії «В», де допустив зіткнення з іншим автомобілем. На вимогу працівників патрульної поліції, які прибули на місце події, надав для перевірки завідомо підроблене посвідчення водія на своє ім’я.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за ч. 5 ст. 27 КК̶ ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі прокурор стверджує про передчасне виправдання особи за ч. 4 ст. 358 КК.
Позиція ККС
скасовано ухвалу апеляційного суду в частині обвинувачення особи за ч. 4 ст. 358 КК та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вказує, що підробленням документа є не тільки його повне підроблення, а і й внесення до офіційного документа будь-яких інших змін.
Погоджуючись із прийнятим місцевим судом рішенням у частині виправдання особи за ч. 4 ст. 358 КК, апеляційний суд лише послався на те, що останній не усвідомлював, що використовує офіційний підроблений документ, оскільки після видачі посвідчення водія жодних ознак порушення цілісності первісного ламінування цей документ не мав і будь-якого втручання в його цілісність обвинувачений не вчиняв.
Водночас апеляційний суд залишив поза увагою показання обвинуваченого, про те, що він проходив навчання для отримання права керування транспортними засобами категорії «С» та не проходив навчання з керування транспортними засобами категорій «А» і «В»; отримав посвідчення водія на категорії «А» і «В» за грошові кошти за пропозицією куратора. Тобто обвинувачений визнав факт пропонування йому отримати посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «А» і «В», а тому міг розуміти настання негативних наслідків у виді використання підробленого документа для підтвердження права керувати в тому числі легковим автомобілем, яке надає категорія «В».
Суд також не взяв до уваги показань свідка, який навчався з обвинуваченим у 1999-2001 роках в училищі на водія категорії «С» та повідомив, що викладач закладу запропонував за додаткову плату відкрити категорію «В» і вся група погодилася. Навчання вони пройшли лише на категорію «С» (вантажний автомобіль) та іспит у ДАІ складали по цій же категорії.
Поряд із цим не було проаналізовано і висновку експерта, згідно з яким у стовпчику «Місце печатки» замість позначки «А» навпроти категорії «А» та на місці позначки «В» навпроти категорії «В» до підчистки його з подальшим дописуванням на його місці літер «А» та «В» відповідно,̶ було записано інші
символи. Такі зміни могли бути внесені до наклеювання захисної сітки
(ламінації).
Крім того, суд не дав оцінку законодавству, яке діяло на час отримання особою посвідчення водія, що регулювало порядок отримання такого посвідчення, зокрема, постанові КМУ від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» зі змінами та доповненнями й іншим нормативно-правовим актам у цій сфері.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 10.06.2024 у справі №295/5331/22 (провадження № 51-1374км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741352
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.