Члени Комітетів НААУ з сімейного права, трудового права, адміністративного права та процесу здійснили правовий аналіз законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії мобінгу» (реєстр. № 4306 від 02.11.2020). Метою і завданням цього законопроекту є захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.
Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України.
Представники НААУ передусім звернули увагу, що для України проблема забезпечення прав працівників на гідне ставлення до них під час трудової діяльності, захисту від цькування та протидії насильству на робочих місцях є надзвичайно гострою, яка потребує усвідомленого опрацювання та законодавчого закріплення антимобінгових правових механізмів.
НААУ вважає позитивною ініціативу введення у трудове законодавство поняття «мобінгу», закріплення його типових ознак, форм прояву, наслідків та відповідальності за вчинення. Водночас у питаннях законодавчого врегулювання антимобінгових правових конструкцій доцільно застосовувати комплексний підхід, вносити зміни до чинних нормативно – правових актів на засадах їх взаємоузгодженості та системності.
Із висновку НААУ законопроект №4306 потребує доопрацювання з урахуванням зауважень, що направлені для розгляду до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Висловлені адвокатами пропозиції та зауваження стосуються потреби узгодження понять «мобінг», «цькування», «утиск», які застосовуються за змістом законопроекту як тотожні, взаємозамінні або відмінно-самостійні, що робить правову конструкцію негнучкою, може чинити негативний вплив у її правореалізації.
Щодо застосування та майбутнього закріплення поняття та форм прояву мобінгу, то у законопроекті вказано, що це діяння учасників трудових відносин, які полягають лише у психологічному та економічному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій. Однак, таке звуження не відповідає дійсності. Адже ситуації мобінгу у сфері праці та зайнятості населення відбуваються досить часто. Оскільки новини, публікації в медіа і соціальних мережах широко оперують повідомленнями про випадки сексуального та фізичного насильства над працівниками в трудовому колективі.
Висновки правового аналізу торкнулися ініційованих законопроектом повноважень органів внутрішніх справ (Національної поліції) щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за вчинений мобінг, адже криза правоохоронної та судової системи в Україні відома та викликає занепокоєння в частині ефективності механізмів судового захисту жертв мобінгу та реальності адміністративної відповідальності їх кривдників за вчинене правопорушення. Законотворець оминув увагою органи Держпраці, як спеціально уповноважені на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.
Законопроект №4360 потребує доопрацювання також у частині закріплення мобінгу як підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України) та додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 КЗпП України).
Є доцільним включення антибулінгових правових конструкцій до Законів України «Про захист суспільної моралі» та «Про соціальні послуги», а також у Законі України «Про судовий збір» закріпити пільги щодо сплати судового збору (ст. 5), звільнивши від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у всіх категоріях трудових спорів, пов’язаних з мобінгом (цькуванням), у тому числі за позовами про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної здоров’ю працівника внаслідок мобінгу.
Системні законодавчі зміни щодо унормування мобінгу та відповідальності за його вчинення позитивно вплинуть на розвиток трудових відносин в Україні, забезпечать гідні, здорові і безпечні умови праці на робочому місці, а також правовий захист працівників від цькування та інших проявів упередженого ставлення в трудовому колективі.