Суддя ВС у Касаційному цивільному суді Павло Пархоменко, виступаючи з доповіддю «Національна практика реалізації ст. 12 Конвенції про права дитини», сказав, що зазначена стаття гарантує право дитини бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається її інтересів. Доповідач зауважив, що це базове право, на якому побудована Конвенція про права дитини. Воно реалізоване у практиці національних судів.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя звернув увагу на Зауваження загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 12 від 20 липня 2009 року «Право дитини бути заслуханою». Воно визначає, що:
- можливість бути заслуханим повинна забезпечуватися «під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду»;
- пропонується вводити в дію законодавчі заходи, що вимагають від осіб, відповідальних за прийняття рішень у межах судових чи адміністративних розглядів, пояснювати, якою мірою думці дитини було приділено належну увагу і які наслідки рішення для цієї дитини;
- заслуховування дитини не може бути ефективним, якщо воно відбувається в умовах залякування, у ворожій обстановці або без урахування особливостей та віку дитини.
Крім того, Комітет підкреслив, що в ст. 12 Конвенції про права дитини не встановлюється будь-якого вікового обмеження щодо права дитини висловлювати свої погляди, вона не заохочує держави-учасниці до встановлення в законодавстві або на практиці вікових обмежень, які б обмежували право дитини бути почутою, з усіх питань, що стосуються її інтересів (п. 21).
Павло Пархоменко звернув увагу на рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2018 року у справі «Y.B. and N.S. v. Belgium». Суд, зокрема, зазначив, що малий вік дитини або вразливість її становища (наприклад, інвалідність, приналежність до тієї чи іншої меншини, до числа мігрантів і т. ін.) не перешкоджають здійсненню її права на вираження своїх поглядів і не знижують значущості, яка надається поглядам дитини при визначенні її найкращих інтересів.
Доповідач проаналізував постанову КЦС ВС від 17 липня 2019 року у справі № 185/6994/15-ц, в якій зроблено висновок щодо порядку з’ясування думки дитини. У ній ідеться, що коли суд бажає вислухати думку дитини аби визначити її побажання щодо проживання з одним із батьків та при цьому не травмувати психіку дитини й уникнути тиску на неї, то він доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах і повідомити суд про результати цієї бесіди.
У постанові від 19 червня 2024 року у справі № 372/3402/22 зроблено висновок, що способами реалізації відповідного права дитини можуть бути: заслуховування думки безпосередньо від дитини в залі судового засідання; отримання інформації щодо думки дитини з висновку органу опіки і піклування, експерта та/або спеціаліста. А в постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 КЦС ВС вказав, що суд враховує висловлену дитиною думку системно, з’ясовуючи належно фактичні обставини справи. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.