Позиції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій: за вироком
апеляційного суду від 28.12.2004 ОСОБА_1 засуджено за п. «з» ст. 93, ст. 94, ч. 1
ст. 123 КК 1960 р., ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК 2001 р. та на
підставі ч. 1 ст. 42 КК 1960 р. призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди.
Ухвалою ВСУ від 29.03.2005 вказаний вирок апеляційного суду залишено без
зміни.
За ухвалою місцевого суду від 28.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви
засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду від 28.12.2004
за нововиявленими обставинами.
За ухвалою апеляційного суду від 02.04.2020 апеляційну скаргу засудженого на ухвалу місцевого суду залишено без задоволення.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 02.02.2020.
Позиція ККС: відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Обґрунтування позиції ККС: за змістом статей 459–467 КПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
Як убачається із долучених до касаційної скарги копій судових рішень, заяву
засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку
апеляційного суду від 28.12.2004 залишено без задоволення, оскільки суду не надано жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність
нововиявлених обставин, зокрема, тих, які не були відомі суду на час судового
розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше
виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить
переглянути, а ті доводи, що він наводить фактично, зводяться до переоцінки
доказів.
Із вказаним погодився апеляційний суд та вказав, що висновки апеляційного
суду, з якими, у свою чергу, погодився ВСУ, про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні
злочинів, за які його засуджено до довічного позбавлення волі, відповідають
фактичним обставинам справи та з достатньою повнотою підтверджуються
перевіреними під час судового слідства та наведеними у вироку доказами. Крім
цього, зазначив, що питання які порушував засуджений у своїх клопотаннях,
поданих до місцевого суду, стосуються процесуальних порушень, які нібито були
допущені судом при розгляді кримінальної справи відносно нього та які вже були
досліджені ВС під час перегляду вироку апеляційного суду від 28.12.2004 та жодним чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для перегляду зазначеного вироку за нововиявленими
обставинами.
Щодо доводів захисника по те, що істотною нововиявленою обставиною є неможливість відтворення аудіозапису судового засідання апеляційного суду,
яким було постановлено вирок відносно нього, колегія суддів апеляційного суду
вірно вказала, що неможливість відтворення аудіозапису через відсутність
необхідного технічного обладнання і програмного забезпечення, не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 459 КПК.
Серед іншого, суди вірно зазначили, що обставини неприйняття суддею присяги не належать до нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду вироку суду. На відміну від перегляду судового вироку в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду
справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм
процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості
врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на прийняття обвинувального вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та,
відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише
перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої
стало відомо після ухвалення судового рішення.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу в апеляційному
порядку, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги засудженого, надав на них вмотивовані відповіді та погодився із висновками, що доводи апеляційної скарги засудженого є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
Викладені в ухвалі апеляційного суду мотиви залишення без задоволення
апеляційної скарги є обґрунтованими, вважати ці висновки неправильними чи сумнівними підстави відсутні.
Детальніше з текстом ухвали ВС від 18.05.2020 у справі No 573/1306/18 (провадження No 51-2290ск20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/89289911