Коли йдеться про незалежність адвокатури, розмова зазвичай зводиться до гарантій від зовнішнього втручання. Але в правовій конструкції інституту це лише частина питання.
Про це зазначає заступник голови НААУ Валентин Гвоздій, інформує Національна асоціація адвокатів України.
Український Закон визначає адвокатуру як недержавний самоврядний інститут, що забезпечує захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації діяльності, а адвокатське самоврядування — як механізм, який, зокрема, має забезпечувати високий професійний рівень адвокатів (ст. 2 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Якщо адвокатура є самоврядною в тому числі для того, щоб забезпечувати належне здійснення адвокатської діяльності, то підтримання професійного рівня не є «сервісним додатком» до самоврядування. Це одна з його прямих цілей. Крім відповідної функції НААУ, закріпленої у ч. 2 ст. 45, Закон також покладає на адвоката прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
Такий підхід узгоджується і з Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Міжнародний договір виходить із того, що професійна асоціація має бути незалежною і самоврядною, але одночасно держава повинна забезпечити для асоціації можливість сприяти постійному професійному навчанню та підвищенню професійного рівня адвокатів (ст. 4). Відтак, європейський стандарт вбудовує безперервне навчання в саму модель незалежної професії.
У Пояснювальному звіті до Конвенції, який фактично є її офіційним коментарем, простежується думка, що професійна асоціація потрібна як для того, щоб відбивати атаки ззовні, так і для того, щоб не допустити зниження внутрішнього стандарту професії. Це певний спосіб утримати професію на тому рівні, який виправдовує її самоврядний статус.
Згідно із п. 5 професійні асоціації адвокатів відіграють життєво важливу роль у захисті представників професії адвоката від переслідувань і неправомірних обмежень та утисків, а також у забезпеченні рівного доступу до професії для всіх, хто бажає стати адвокатом. Вони часто виступають за правові реформи як спосіб покращення системи правосуддя. Професійні асоціації також встановлюють і забезпечують дотримання професійних стандартів поведінки адвокатів. Саме це гарантує, що адвокати здійснюють юридичну практику доброчесно, компетентно та з повагою до своїх клієнтів і загалом до правової системи.
П. 27 виходить із того, що до ролей і обов’язків професійних асоціацій належить розробка професійних стандартів поведінки та сприяння їх дотриманню, а також сприяння доступу до професії, постійному підвищенню кваліфікації та підготовці адвокатів.
Тож безперервний професійний розвиток є і елементом незалежності і гарантом реалізації конституційного права людини на якісну правничу допомогу, права на захист. І тривале невиконання адвокатом обов’язку підвищувати професійний рівень безпосередньо впливає на якість надання правничих послуг.
А це змінює кут зору на проблему, яку намагаються окреслити питанням, наскільки зручно чи незручно адвокатові виконувати свій обов’язок.
Чи може професія, яка претендує на інституційну незалежність від держави, дозволити собі ставитися до власної компетентності як до факультативної справи? Очевидно, що ні. Тож і обов’язок постійно вчитися є не обмеженням незалежності, а необхідною внутрішньою умовою.
Незалежна адвокатура має право сама організовувати професію, бо бере на себе відповідальність за її стандарти. А стандарт включає і готовність самої професії вимагати від себе високого рівня знань, навичок і постійного розвитку. Інакше адвокатура поступово втрачає свій правозахисний зміст.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.