Обов’язок відшкодування моральної шкоди та судових витрат за рішенням суду не є нерозривно пов’язаними з боржником та допускають правонаступництво

08 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_73» (далі – ГО «ІНФОРМАЦІЯ_73») та касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО «ІНФОРМАЦІЯ_73», ОСОБА_2, ГО «Громадське телебачення» про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Суди встановили, що з середини 2019 року ГО «ІНФОРМАЦІЯ_73» та її керівником
ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook щодо позивача систематично поширювалась недостовірна інформація.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено частково, визнано недостовірною інформацію та такою, що
порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.

Зобов’язано ГО «ІНФОРМАЦІЯ_73» та ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на сторінці в профілі в соціальній мережі Facebоок повідомлення про спростування з заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1» та з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Стягнуто з ГО «ІНФОРМАЦІЯ_73» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 25000,00 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2 (особа, яка подала
апеляційну скаргу) загинув, виконуючи бойове завдання на Харківщині.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до апеляційного суду заяви про залучення їх до участі в справі як правонаступників відповідача.

У судовому засіданні апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаних заяв з тих підстав, що батьки ОСОБА_2 не є його правонаступниками до спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини, а також з тих підстав, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості
замінити відповідача в справі.

З огляду на викладене ключовим питанням, яке постало перед колегією суддів Верховного Суду, є те, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи стосується оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прав, свобод
інтересів та/або обов’язків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Верховний Суд постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до громадської організації «ІНФОРМАЦІЯ_73», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов’язання її спростувати, стягнення по 25 000,00 грн із кожного відповідача на відшкодування моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

У разі смерті фізичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника
відповідної сторони або третьої особи (частина перша статті 55 ЦПК України).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (стаття 1219 ЦК України).

Зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою
(частина перша статті 608 ЦК України).

Зобов’язання про компенсацію моральної шкоди – це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий, кредитор) має право вимагати компенсації
завданої моральної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов’язана компенсувати
завдану моральну шкоду.

Сутність обов’язків з грошової компенсації моральної шкоди і судових витрат не дозволяє зробити висновок, що вони мають особистий характер та пов’язані із особою спадкодавця.

У справі, що переглядається:

  • – рішенням районного суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн компенсації моральної шкоди, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи;
  • – обов’язки боржника (спадкодавця ОСОБА_2) про грошову компенсацію моральної шкоди та судових витрат не є нерозривно пов’язаними з його особою і у зв’язку з цим можуть бути виконані іншою особою (іншими особами). За таких обставин наявні підстави для висновку про те, що спірні правовідносини в цій справі допускають правонаступництво.

Водночас апеляційний суд не врахував, що визначальним при вирішенні питання
про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Саме для встановлення осіб, які прийняли спадщину, статтею 251 ЦПК України передбачений обов’язок суду зупинити провадження у справі, правовідносини у якій допускають правонаступництво.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без надання відповідних доказів зазначали, що спадкову справу після смерті їх сина відкрито на підставі їх заяв про прийняття спадщини, акцентувавши увагу суду на тому, що вони є єдиним спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, а тому висновок суду про передчасність їх звернення до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини є помилковим.

Водночас, відповідно до положень статті 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу.

Оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановлені законом строки та звернулися до суду з заявами про їх залучення до участі в справі як спадкоємців відповідача, а спірні правовідносини допускають
правонаступництво, то наявні підстави для висновку, що апеляційний суд вирішив питання про залучення до участі в справі правонаступників ОСОБА_2 з порушенням вимог процесуального закону.

Наслідком такого порушення став розгляд справи апеляційним судом без
урахування позиції сторони відповідача та особи, яка подала апеляційну скаргу
(ОСОБА_2), правонаступниками якого є його батьки, які успадкували його майнові права та обов’язки, зокрема обов’язок з відшкодування моральної шкоди, покладений на ОСОБА_2 рішенням районного суду.

З урахуванням того, що постановою апеляційного суду вирішено питання про права та обов’язки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які внаслідок порушення апеляційним судом норм процесуального права не були залучені до участі в справі як правонаступники ОСОБА_2, то наявні підстави для скасування оскарженої постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 8 лютого 2023 року у справі No 760/9496/21 (провадження No 61-10690св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108959770.