Виконання такого рішення передбачає вчинення приватним виконавцем дій щодо вилучення майна у боржника та передачу його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.
30 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 послався на те, що приватним виконавцем
відкрито виконавче провадження з виконання судового рішення про витребування автомобіля. Приватний виконавець безпідставно виконує рішення суду у порядку статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» як рішення немайнового характеру, тоді як має виконувати у порядку статті 60 зазначеного Закону, зокрема вилучити витребуване майно і передати його стягувачу.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, відмовив у задоволенні скарги, вважаючи, що судове рішення, за яким видано виконавчий
лист, є рішенням немайнового характеру, а законодавство не передбачає вчинення приватним виконавцем заходів примусового виконання рішення немайнового характеру.
Верховний Суд скасував рішення судів і визнав неправомірною бездіяльність
приватного виконавця з огляду на таке.
За встановленими у справі обставинами на примусовому виконанні приватного
виконавця перебуває судове рішення про витребування із володіння божника майна (автомобіля) та зобов’язання передати його стягувачу.
У разі задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного
володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов’язує відповідача повернути це майно власникові.
Одночасне зазначення в судовому рішенні про витребування майна та зобов’язання передати його власнику не свідчить про те, що воно має
немайновий характер. Виконання такого рішення передбачає вчинення приватним виконавцем дій щодо вилучення майна у боржника та передачу його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.
Таким чином, рішення про витребування нерухомого майна з чужого
незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.
Разом з цим Верховний Суд погодився із висновками судів про відсутність
підстав для задоволення вимог заявника про зобов’язання приватного виконавця вжити всіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду згідно з переліком, зазначеним у скарзі, оскільки вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень приватного виконавця, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження приватного виконавця.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі No 201/12569/16 (провадження No 61-2627св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98170467