Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави – ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22024170000000147 від 16.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна,-
в с т а н о в и в:
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого про арешт майна, погоджене прокурором, у якому прохали накласти арешт на майно вилучене під час обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 : мобільний телефон марки «Redmi 12», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 в чорному чохлі; сім-картки з номерами моб. телефонів (38) НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
В судове засідання слідчий не з`явився, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання власник майна не з`явився.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя проводить судовий розгляд даного клопотання у відсутність учасників процесу.
Відповідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024170000000147 від 16.07.2024 за фактами перешкоджання 14.06.2024 та 07.11.2024 мешканцем м. Кременчука Полтавської області законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У ході розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 2018 року є адвокатом.
Так, 14.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до чинного законодавства, проведено мобілізаційні заходи та сформовано для відправки легковим транспортом до навчального центру військової частини НОМЕР_5 команду військовослужбовців в кількості 11 осіб, до якої входили громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Водночас, ОСОБА_5 , дізнавшись, що військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 направлені до навчального центру для проходження військової служби, вирішив вчинити перешкоджання законній діяльності ЗС України, шляхом втручання в цю діяльність, зокрема шляхом створення перешкод в забезпеченні перевезення представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 команди військовослужбовців від місця призову до місця служби.
При цьому, адвокат ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою уникнення проходження військовослужбовцями ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 військової служби в складі військової частини НОМЕР_5 , надав останнім незаконні поради, своїми висловлюваннями формував у них та у присутніх працівників патрульної поліції і громадян думку про нібито незаконні дії представників ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо протиправного позбавлення волі зазначених військовослужбовців.
Крім того, ОСОБА_5 , усвідомлюючи що біля автомобіля знаходиться військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , а також працівники патрульної поліції, підбіг до транспортного засобу, у якому перевозились військовослужбовці, та, незважаючи на зауваження присутніх, закликав батьків ОСОБА_8 витягнути останнього із салону автомобіля, а також самостійно схопив його за руку і застосовуючи фізичну силу допоміг військовослужбовцю вийти з транспортного засобу.
У подальшому, 14.06.2024, після спілкування з адвокатом ОСОБА_5 та за його активного сприяння, військовослужбовці ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 покинули транспортний засіб, який перевозив їх до місця служби, та до теперішнього часу не прибули до навчального центру ЗС України – військова частина НОМЕР_5 (Чернігівська область) для проходження військової служби.
Також, продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.11.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будівлі Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, під час здійснення перевірки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 військово-облікових документів у громадянина ОСОБА_10 , з метою її недопущення та вручення повістки останньому, застосовуючи фізичну силу, провів військовозобов`язаного до приміщення суду та блокував доступ військовослужбовців всередину будівлі, чим перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
20.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави, проведено обшуку житлового приміщення за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi 12», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 в чорному чохлі; сім-картки з номерами моб. телефонів (38) НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , з використанням яких ОСОБА_8 здійснював комунікацію із адвокатом ОСОБА_5 щодо самовільного залишення військової служби і перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
20.11.2024 вищевказані речі визнані речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Мобільний телефон також вилучений з метою проведення комп`ютерно-технічних експертиз, оскільки містять відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв`язку із чим будуть передані до експертної установи.
Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Суд бере до уваги те, що існує наявність розумних підозр вважати, що вилучений матеріальний об`єкт є доказом злочину у вказаному кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що на вказані речі, що були вилучені під час обшуку, підлягають арешту, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть слугувати доказом обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, у слідчого судді є достатні підстави вважати, що за допомогою мобільного телефону здійснювалося спілкування особами, що причетні до даного кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, суд вважає, що вилучений мобільний телефон може містити інформацію про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, –
п о с т а н о в и в:
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 : мобільний телефон марки «Redmi 12», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 в чорному чохлі; сім-картки з номерами моб. телефонів (38) НОМЕР_3 та (38) НОМЕР_6 із забороною користування, розпорядження, відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Власники майна, котрі були відсутні у судовому засіданні мають право подати клопотання про скасування арешту майна до суду першої інстанції протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.