Учасники круглого столу «Безоплатна правова допомога в Україні. Шляхи виходу з кризи», який відбувся в Національній асоціації адвокатури України, визнали чинну систему безоплатної правової допомоги в Україні такою, що несе ризики незалежній діяльності адвокатів та потребує негайних змін.
Під час заходу адвокат Олена Дем’янова виступила з доповіддю щодо Фінансування системи Безоплатної правової допомоги та оплати праці адвокатів, які беруть участь у цій системі, а також підняла питання економічної необґрунтованості та правової значущості негативних наслідків, яка несе собою система БПД для інституту адвокатури.
За надані послуги з безоплатної вторинної правової допомоги адвокати отримують оплату з державного бюджету.
Наразі оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, є вкрай низькою.
зазначила адвокат Дем’янова
Оплата праці адвокатів регулюється Постановою КМУ від 17 вересня 2014 р. № 465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу», якою затверджено Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Методика приймає за основу розмір оплати за годину роботи адвоката, що становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта. На сьогоднішній день це 134 грн 20 коп.
Розмір оплати визначається в залежності від категорії справ, стадії провадження. При цьому оплата не буде залежати від реального часу, витраченого адвокатом на виконання доручення. Відповідно, встановлено фіксований розмір за виконання того чи іншого доручення, адже правила розрахунку оплати базуються на тому, скільки часу адвокат має витратити на виконання доручення.
Так, наприклад, згідно Методики на здійснення захисту на стадії досудового розслідування адвокат витрачає від 5 до 6,6 годин; на судовий розгляд – від 13,4 до 16 годин, на участь в розгляді кримінального провадження апеляційній інстанції – від 6,8 до 8 годин. Це – розрахунок годин, визначений на повну стадію, включно із участю в процесуальних діях і засіданнях, підготовкою, збиранням доказів, спілкуванням з клієнтом тощо.
Це та кількість годин, котра оплачується адвокату. Оплата залежить також від ряду коефіцієнтів, котрі можуть підвищувати загальну суму. Такі коефіцієнти, які можуть підвищувати остаточну суму, стосуються вже складності доручення: кількості епізодів і обвинувачених, отриманого позитивного результату, особливої тривалості провадження тощо. Таким чином, у справі будь-якої складності оплачується одна і та ж кількість годин.
Визначені Методикою розрахунку оплати норми часу, які адвокат має витрачати на надання правової допомоги є неадекватно низькими.
зазначила адвокат Дем’янова
Навряд чи існує хоча б одне кримінальне провадження, в якому б стадію досудового розслідування можна було б відпрацювати за 5 годин. В цей час входить спілкування з клієнтом, слідчим, прокурором, повідомлення про підозру, участь в слідчих і процесуальних діях, заявлення клопотань, ознайомлення з матеріалами справи, отримання обвинувального акту, збирання доказів, застосування заходів забезпечення, оскарження дій слідчого і прокурора, вироблення правової позиції тощо. Все це на думку Координаційного центру адвокат має зробити за п’ять годин. Очевидно, що на здійснення захисту особи на досудовому розслідуванні навіть у найпростішому кримінальному провадженні витрачається набагато більше часу. Але, весь час, що адвокат витратив понад п’ять годин є не оплаченим. Цей приклад наочно ілюструє, що оплата послуг адвоката базується на розрахунках, які явно не відповідають дійсності.
Адвокату оплачується значно менша кількість часу, ніж реально витрачається на надання правової допомоги.
зазначила адвокат Дем’янова
Для ілюстрації несправедливості оплати можна навести наступні приклади:
- оплата за участь адвоката під час досудового розслідування у кримінальному провадженні по проступку зараз складає 885 грн. (24 долара);
- участь в судовому розгляді кримінального провадження щодо двох осіб протягом двох років, обвинувачення в особливо тяжкому злочині, клієнт перебуває в СІЗО, суд знаходиться за межами області, 16 судових засідань – 12 000 грн. (320 доларів);
- участь в судовому розгляді кримінального провадження щодо двох осіб, протягом шести років, обвинувачення в двох тяжких злочинах, понад 30 судових засідань – 12 000 грн. (320 доларів);
- участь в судовому розгляді кримінального провадження протягом восьми років, зміна складу суду, обвинувачення в тяжкому злочині, понад 30 судових засідань, призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України – 12 000 грн. (320 доларів).
Це лише окремі приклади, які демонструють, що рівень оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, є вкрай низьким, що оплачується лише частина роботи, а значна частина складної праці залишається для адвоката дійсно безоплатною.
Також Координаційним центром не оплачується певна частина роботи, яка не відноситься до оплачуваної праці. Але ця робота є обов’язковою для самої можливості надання правової допомоги. Так, наприклад, тривалий час адвокати висловлюють скарги на те, що не підлягають оплаті адвокатські запити в цивільних справах. Однак, надання адвокатських запитів є невід’ємною складовою роботи адвоката, без них неможливо зібрати докази. Їх складання, направлення, отримання відповіді – складна робота, що вимагає значного часу.
Для ілюстрації цієї проблеми можна звернутися до сюжету, який був показаний в програмі «Сніданок з 1+1», до якої була запрошена заступниця Міністра юстиції пані Коломоєць. Там основна претензія клієнтки розгорталась навколо того, що нібито адвокат не пояснив їй, що позов є безперспективним. Але для юристів зрозуміло, що в більшості випадків для оцінки перспектив позову слід зібрати значний обсяг інформації. Адвокат не може дати характеристику позову як «перспективного» чи «безперспективного» без отримання доказів, інформації. Засобом отримання такої інформації, збирання доказів є адвокатські запити. Однак, Координаційний центр не оплачує адвокатам виконання запитів, не вважає це роботою, котра гідна оплати. У підсумку виходить так, що адвокат винен бо не попередив клієнтку про відсутність перспектив, але роботу по збиранню доказів для з’ясування перспектив, а може і для підвищення цих перспектив, Координаційний центр не оплачує.
Тому навіть цей сюжет демонструє, що бажання примусити адвоката працювати насправді безкоштовно, не оплачувати реальну адвокатську працю обертається не тільки шкодою адвокату але і претензіями від клієнтів.
Отже, правила оплати послуг адвоката з безоплатної правової допомоги Координаційним центром вимагають перегляду з тим, щоб були враховані реальні витрати часу, і оплаті підлягали усі види виконаної адвокатом роботи.
Низький рівень оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, принижує адвокатську професію в юридичній спільноті.
зазначила адвокат Дем’янова
Для об’єктивної оцінки розміру оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, варто порівняти її з заробітною платою тих осіб, з якими він приймає участь в процесі – судді та прокурори.
За нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а це у 2022 році – 63 060 гривень.
Середньомісячні витрати на зарплату прокурора у 2022 р. становили близько 76 тисяч гривень.
І це за умови, що суддя і прокурор – державні службовці, що мають оплачувані відпустки, лікарняні, повний соцпакет. А для адвоката це все мало би компенсуватися розміром його гонорару. Ми працюємо з тими самими людьми, тими самими злочинами, СІЗО, туберкульоз і всі інші гаразди. Але на відпустку собі адвокат має назбирати кошти сам. І на можливість лікуватися.
В порівнянні з заробітними платами інших учасників провадження оплата послуг адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, виглядає знущанням.
зазначила адвокат Дем’янова
Основним мотивом підвищення заробітної плати суддів і прокурорів стало забезпечення їх незалежності. Але ми маємо поставити собі питання про те, чи не має незалежність адвоката такого ж значення для досягнення ефективності правосуддя?
Звичайно, низький рівень оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, є ненормальним. Низька оплата послуг елементарно залишає адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на межі бідності. Низька оплата також знецінює роботу адвоката, демотивує адвокатів, відвертає від надання безоплатної допомоги досвідчених адвокатів, принижує адвоката перед колегами-юристами, демонструє зневажливе відношення держави до адвокатури, спонукає адвокатів до пошуку додаткових заробітків. Загалом, такий стан справ нівелює цінність адвокатської професії.
Причини такої згубної ситуації знаходяться в тому, що при встановленні правил оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, не враховується думка органів адвокатського самоврядування, які представляють усю адвокатуру. Такі правила приймаються без обговорення, без врахування реального досвіду, в односторонньому порядку. Звичайно, за таких умов правила визначення оплати є далекими від реальних обставин надання адвокатських послуг.
Відповідно, рівень оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, вимагає підвищення. В першу чергу це має здійснюватись шляхом перегляду правил визначення вартості послуг.
Окрім низького розміру оплати, існує проблема постійних затримок оплати, нестабільності і непередбачуваності оплати. За 2023 р. адвокати ще не отримали жодної гривні.
зазначила адвокат Дем’янова
Така ситуація типова для початку року. Потім мають місце затримки різної тривалості, пов’язані з перебоями у фінансуванні.
При цьому Центр, з яким адвокат має контракт, не несе жодної відповідальності за несвоєчасну оплату послуг адвоката. Натомість для адвоката встановлені фінансові санкції за несвоєчасну здачу актів виконаних робіт (наразі дія таких санкцій призупинена, але виключно через воєнний стан).
Постійні затримки в оплаті доповнюються відсутністю інформування адвокатів про реальні строки оплати. Інформація про розмір заборгованості, строки погашення, причини затримки – відсутня. Звичайно, працівники центрів надають відповіді на питання, але така ситуація є вкрай принизливою, наче адвокат випрошує в них оплату праці.
Стан виконання центрами їх фінансових зобов’язань наразі не є відкритою інформацією. На сьогоднішній день на офіційному сайті Координаційного центру інформація щодо оплати послуг адвокатів відсутня. Хоча це публічна інформація і вона має бути у відкритому доступі. Раніше така інформація відображалась, але не завжди точно. За умови відсутності коштів, акти не реєструвались, заборгованість не відображалась. Зараз адвокат взагалі не може побачити такої інформації.
Ми вдячні, що Мінюст свого часу вирішив проблему включення витрат на оплату послуг адвокатів до переліку витрат, що можуть здійснюватися під час воєнного стану. Однак, адвокатура заслуговує чесного, прозорого та своєчасного виконання Центрами взятих на себе зобов’язань.
Тому Центри з надання безоплатної правової допомоги як суб’єкти договірних відносин повинні нести симетричну фінансову відповідальність за затримку розрахунків а також повинні надавати в відкритому доступі в кожен момент часу повну і достовірну інформації про стан заборгованості, причини її утворення, строки погашення.
Окремою проблемою є те, що держава витрачає чимало коштів на утримання громіздкої системи органів БПД.
зазначила адвокат Дем’янова
Структура витрат держави, пов’язаних із наданням БПД, складається з витрат на оплату праці адвокатів та витрат на утримання системи центрів БПД.
В 2022 році Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Звіт про результати проведеного аудиту вказує на наступну структуру витрат.
В 2019 році витрати на оплату послуг адвокатів становили 337 367,4 тис. гривен. В той же час видатки на утримання системи органів БПД становили 393 199,7 тис. гривень.
За 2020 рік витрати на оплату послуг адвокатів становили 350 676,8 тис. гривень. В той же час видатки на утримання системи органів БПД становили 426 177,3 тис. гривень.
За даними звіту про виконання паспорта бюджетної програми за 2021 рік витрати на оплату послуг адвокатів становили 383 416,7 тис. грн. В той же час видатки на утримання системи органів БПД становили 565 587,4 тис. гривень.
На жаль, інформації за 2022 рік немає, але і відомості за 2019-2021 роки досить показові.
Аналіз інформації, викладеної в Звіті, призводить до наступних висновків:
З 2019 по 2021 р. наявна чітка тенденція перевищення витрат на утримання системи органів БПД над витратами на оплату праці адвокатів. При цьому в 2021 році на утримання системи витрачено коштів на 47 % більше, ніж на оплату реально наданих адвокатами послуг.
Зростання обсягу витрат на оплату праці адвокатів становило 4 % в 2020 році та 9 % в 2021 році, а зростання витрат на утримання системи органів БПД – 9 % в 2020 році та 32 % в 2021 р.
Отже, утримання системи органів БПД вимагає більше коштів, ніж оплата послуг адвокатів, і ці витрати постійно зростають. Така ситуація є невиправданою, особливо з огляду на те, що Центри та бюро БПД, поряд з дійсно корисною і потрібною роботою, здійснюють невластиві їм функції, вимагаючи під них фінансування. Наприклад в системі існують цілі структурні підрозділи моніторингу, що здійснюють втручання в незалежну адвокатську діяльність. На їх утримання витрачаються значні суми коштів.
Підсумовуючи викладене, очевидно, що основною причиною проблем фінансування є те, що органи адвокатського самоврядування усунуті він прийняття норм, що регулюють надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги. Тому основним способом усунення недоліків фінансування є забезпечення повноцінної участі органів адвокатського самоврядування у формуванні відповідних нормативних правил та приведення діючих норм у відповідність. При цьому кожен акт, який стосується адвокатів, має отримати погодження органів адвокатського самоврядування.