Приписи частини восьмої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не надають право кожному оскаржити будь-яке рішення КДКА до ВКДКА або до суду, а визначають загальний порядок і строк оскарження рішень КДКА у випадках, прямо передбачених відповідними статтями цього Закону, що регулюють порядок вирішення питань, віднесених до повноважень КДКА.
Лише особа, якій відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту або у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, має право оскаржити відповідні рішення КДКА, що створюють для неї негативні наслідки. Натомість рішення КДКА про допуск до складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не порушують будь-чиїх прав або інтересів у сфері публічно -правових відносин, що виключає можливість їх оскарження і перегляду.
29 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури України на рішення Волинського окружного
адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Восьмого
апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі No 140/7518/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури України (далі – ВКДКА) і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі – КДКА Волинської області), в якому просив: визнати протиправним і скасувати рішення ВКДКА від 27.05.2021 про скасування рішення КДКА Волинської області від 24.10.2019 No83-9 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту; визнати протиправним і скасувати рішення ВКДКА від 27.05.2021 про скасування рішення КДКА Волинської області від 31.10.2019 No84-4 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; визнати протиправними дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить його персональні дані; зобов’язати КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до вимог Закону
України від 05.07.2012 No5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон No5076-VI) та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджених рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 No270 (далі – Порядок No270), він звернувся до КДКА Волинської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, до якої додав усі необхідні документи, в тому числі копію договору найму житлового приміщення у м. Луцьку. За результатом розгляду поданої заяви і доданих до неї документів КДКА Волинської області допустила його до складення кваліфікаційного іспиту, а після успішного його складення – затвердила результати і видала йому свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту, що стало підставою для отримання ним згодом свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та набуття статусу адвоката. Через рік після цього ВКДКА за скаргою заступника Голови Ради адвокатів України Кухаря О.І. скасувала прийняті КДКА Волинської області рішення, які, на думку позивача, є актами індивідуальної дії та не можуть оскаржуватися особами, яких вони не стосуються.
Позивач вказував, що ВКДКА вийшла за межі своїх повноважень та безпідставно і необґрунтовано прийняла оскаржувані рішення, чим порушила його право на приватне життя, визначене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ) (1950 року), в аспекті доступу до професії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ВКДКА від 27.05.2021 NoV-019/2021 про скасування рішення КДКА Волинської області від 24.10.2019 No83-9 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту; визнано протиправним та скасовано рішення ВКДКА від 27.05.2021 NoV-020/2021 про скасування рішення КДКА Волинської області від 31.10.2019 No84-4 про затвердження результатів
кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання
кваліфікаційного іспиту; визнано протиправними дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті ВКДКА не на підставі, не у спосіб та за межами повноважень цього органу адвокатського самоврядування, що визначені Конституцією та законами України, а також з порушенням права позивача на доступ до професії. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність дій КДКА Волинської області щодо поширення без згоди позивача його персональних даних.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною восьмою статті 50 і частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що рішення кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів
з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
або до суду. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Підстави і порядок допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання його результатів та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури визначені у статтях 8 і 9 Закону No5076-VI та Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні No270.
Так, статтею 8 Закону No5076-VI передбачено наступне: особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6
цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення
кваліфікаційного іспиту (частина перша); за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту (частина третя); рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання (частина четверта). Згідно з частинами першою і другою статті 9 Закону No5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що особі, яка склала кваліфікаційний
іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів (частина п’ята статті 9 Закону No5076-VI).
Аналогічна норма щодо можливості оскарження до Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури або до суду рішення про відмову у видачі
свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту особою, якої воно стосується,
закріплена в пункті 3 розділу 5 Порядку No270.
Верховний Суд вказав, що відповідно до приписів статей 8 і 9 Закону No5076-VI у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості до ВКДКА або до суду можуть бути оскаржені рішення КДКА про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, тоді як оскарження рішень КДКА про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту цими нормами Закону не передбачено. Таке правове регулювання зумовлене віднесенням рішень КДКА з питань допуску до складення кваліфікаційного іспиту та видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до індивідуальних актів, які стосуються прав та інтересів визначеної в цих рішеннях особи та дія яких вичерпується їх виконанням (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
При цьому, обсяг прав на оскарження рішень КДКА до ВКДКА та до суду має бути однаковим, оскільки ВКДКА при розгляді скарг на рішення КДКА наділена ознаками квазісудового органу, що користується всією повнотою судової юрисдикції при вирішення цього правового питання, застосовуючи принцип верховенства права та враховуючи судову практику Європейського суду з прав людини (частина п’ята статті 52 Закону No5076-VI, пункт 3.16 Регламенту ВКДКА).
Колегія суддів Верховного Суду погодилася з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.
Враховуючи наведене, лише особа, якій відмовлено в допуску до складення
кваліфікаційного іспиту або у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, вправі оскаржити відповідні рішення КДКА, що створюють для неї негативні наслідки. Натомість рішення КДКА про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не порушують будь-чиїх прав або інтересів у сфері публічно-правових відносин, що виключає можливість їх оскарження і перегляду.
У контексті спірних правовідносин додатковим підтвердження цього висновку є скасування ВКДКА рішень КДКА Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу йому свідоцтва про складання
кваліфікаційного іспиту без визначення інших способів захисту порушеного права, передбачених у частині п’ятій статті 52 Закону No5076-VI (ухвалення нового рішення або направлення справи для нового розгляду до відповідної КДКА та зобов’язання КДКА вчинити певні дії), що свідчить про те, що оскаржувані рішення ВКДКА не спрямовані на захист прав чи інтересів скаржника. Такі рішення ВКДКА ставлять позивача у стан правової невизначеності, оскільки порушене ним питання про допуск його до професії адвоката після скасування відповідних рішень КДКА Волинської області залишилося по суті не вирішеним.
Верховний суд дійшов висновку, що системне тлумачення наведених норм права
та судової практики національних судів дає колегії суддів підстави для висновку,
що приписи частини восьмої статті 50 Закону No5076-VI не надають право кожному оскаржити будь-яке рішення КДКА до ВКДКА або до суду, а визначають загальний порядок і строк оскарження рішень КДКА у випадках, прямо передбачених відповідними статтями цього Закону, що регулюють порядок вирішення питань, віднесених до повноважень КДКА.
Колегія суддів Верховного Суду також вказала, що не передбачає можливості
оскарження рішень КДКА про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту й частина третя статті 36 Закону No5076-VI, оскільки ця норма закону стосується ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (оскарження поведінки адвоката), а не порядку оскарження рішень КДКА у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості, що є різними за своїм змістом і правовою природою правовідносинами.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у справі No 140/7518/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107599034.