Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася до управління праці та соціального захисту населення для оформлення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї, внісши завідомо неправдиву інформацію у Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.03.2007 No 204 (далі – Декларація) про відсутність у власності її чоловіка ОСОБА_2 двох транспортних засобів. У результаті таких дій ОСОБА_1 шляхом обману заволоділа державними грошовими коштами, призначеними для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, на загальну суму 58 441, 30 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК, за ч. 1 ст. 358 КК, за ч. 4 ст. 358 КК.
Апеляційний суд залишив цей вирок без зміни.
Позиція ККС: кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстави для передачі на розгляд ОП: необхідність відступити від висновку щодо
застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у судових
рішеннях колегії суддів Першої та Другої судових палат ККС щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1 та 4 ст. 358 КК з огляду на те, що Декларація не є офіційним документом у розумінні примітки ст. 358 КК.
Обґрунтування позиції ККС: як установила колегія суддів, постановою Першої судової палати ККС від 16.03.2021 (провадження No 51-135км20) констатовано, що Декларація є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати
офіційні документи. Таким чином, декларація не містить ознак документа, передбаченого ст. 358 КК. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другої судової палати ККС від 10.12.2020 (провадження No 51-99км20).
Ураховуючи визначення поняття «офіційний документ» у примітці ст. 358 КК, на думку колегії суддів, при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер – підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов’язків.
Декларація має нормативно визначену форму та реквізити, а інформація, яка вноситься до неї, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового
характеру, а саме призначення, відмову в призначенні або припинення виплати
державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям в разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан членів сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб, членів сім’ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей).
Зважаючи на зазначене, а також на те, що на підставі внесених в Декларацію
ОСОБА_1 отримувала державні грошові кошти, призначені для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, на загальну суму 58 441, 30 грн, колегія суддів не може погодиться з висновками колегій суддів Першої та Другої судових палат ККС про те, що зазначена Декларація не є офіційним документом.
Детальніше з текстом ухвали ВС від 05.10.2021 у справі No 310/3772/20 (провадження No 51-1922км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100214801