Перегляд вироку за нововиявленими або виключними обставинами, що був ухвалений за правилами КПК 1960р., повинен відбуватися у суді першої інстанції за місцем вчинення злочину

У цьому випадку апеляційний суд має визначити підсудність для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами

Позиції судів першої та апеляційної інстанції: за вироком обласного суду від 22.05.2000 ОСОБА_1 засуджено за п. «б» ст. 93, ч. 2 ст. 17,пунктами «б», «з» ст.93, ч.2 ст.141, ст. 42 КК 1960 р. до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

За ухвалою ВСУ від 05.09.2000 зазначений вирок залишено без зміни.

Захисник в інтересах ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд вироку обласного суду від 22.05.2000 за виключними обставинами. За ухвалою апеляційного суду від 06.10.2020 захиснику відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд провадження у суді першої інстанції, направлено заяву до апеляційного суду для визначення територіальної підсудності щодо її розгляду.

Обґрунтування позиції ККС: ККС встановлено, що обласний суд, ухвалюючи вирок від 22.05.2000 щодо ОСОБА_1 та інших осіб, діяв на той час як суд першої інстанції відповідно до КПК у редакції 1960 р. Але у зв’язку з прийняттям у 2012 р. нової редакції КПК, апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд вироків за нововиявленими або виключними обставинами, постановленими цими судами раніше як судами першої інстанції.

Тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 463 КПК,розгляд заяви захисника в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку обласного суду від 22.05.2000 за виключними обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст.459 КПК,повинен відбуватися у відповідному суді першої інстанції за місцем вчинення злочину. Таким чином,вирішення апеляційним судом на підставі положень КПК у редакції 2012 р. питань, пов’язаних із переглядом за виключними обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК, вироку обласного суду від 22.05.2000, постановленого ним у порядку КПК 1960р. як судом першої інстанції, суперечить правилам інстанційної підсудності, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На підставі ч. 2 ст. 433 КПК ККС, скасувавши оскаржувану ухвалу, призначив новий розгляд в суді першої інстанції, направивши заяву захисника до апеляційного суду для визначення підсудності її розгляду відповідно до вимог ст. 32 КПК.

Детальніше з текстом постанови ККС від 24.02.2021 у справі No1-50/2000 (провадженняNo51-3786км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213421