Ухвала апеляційного суду про повернення заяви про перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій за нововиявленими обставинами не повинна містити оцінку судді по суті тих питань, які порушуються у відповідній заяві

Питання щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами вирішує суддя, якому передано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви до суду. Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання встановлених ст. 462 КПК вимог, то саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, із зазначенням недоліків заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Якщо недоліки не були усунуті у встановлений строк, то суддя постановляє ухвалу про повернення заяви.

Обставини справи

Після розгляду заяви засудженого про перегляд вироку суду першої інстанції, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 187, пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК, та ухвали апеляційного суду, за нововиявленими обставинами, якою він вважав порушення таємниці наради суддів, апеляційний суд прийняв рішення про її повернення, мотивуючи своє рішення тим, що обставина, на яку посилається засуджений, не відповідає вимогам, передбаченим у п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 462 КПК, оскільки обставина, на яку посилається засуджений, не є нововиявленою, а в самій заяві відсутні обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Повертаючи заяву засудженому, суддя апеляційного суду також вказав і на те, що засуджений вже неодноразово звертався до апеляційного суду із аналогічними заявами про перегляд судових рішень щодо нього за нововиявленими обставинами із посиланням на порушення таємниці нарадчої кімнати, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Разом з тим суддя апеляційного суду констатував, що об’єктивних даних щодо можливого порушення суддями місцевим судом таємниці нарадчої кімнати не встановлено, як і не підтверджено засудженим у заяві.

Позиція ККС

Скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС

ККС дійшов висновку, що суддя апеляційного суду, враховуючи зміст оскаржуваної ухвали, у даному випадку не мав процесуальних підстав повертати заяву засудженого не надавши йому можливості усунути недоліки заяви, про які вказано у мотивувальній частині цієї ухвали, разом з тим, ККС вважає необґрунтованими доводи засудженого, що в суді апеляційної інстанції питання про повернення заяви щодо перегляду певного рішення цього суду за нововиявленими обставинами має вирішувати колегія суддів, а не суддя одноособово.

З матеріалів провадження вбачається, що, ухвалюючи рішення про повернення заяви засудженого про перегляд судового рішення щодо нього за нововиявленими обставинами, суддя апеляційного суду вказав, що вона не
відповідає вимогам п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 462 КПК, оскільки викладені в ній доводи не є відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами та відсутні
обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність
нововиявлених обставин.

Якщо за результатом перевірки заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами встановлено невідповідність такої заяви вимогам ст. 462 КПК, то суд повинен застосовувати правила ст. 429 КПК, але підставою для повернення заяви саме за п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК є попереднє залишення такої заяви без руху, для надання особі, яка подала заяву, можливості усунути зазначені недоліки. І лише у тому випадку, коли особою не усунуто недоліки, про які вказано в ухвалі, суд своєю ухвалою може повернути таку заяву, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК. Повернення ж заяви без попереднього залишення її без руху можливе лише у випадках, визначених пунктами 2 та 3 ч. 3 ст. 429 КПК.

Апеляційний суд вказував про невідповідність заяви засудженого про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вимогам ст. 462 КПК, оскільки такі обставини у розумінні ст. 459 КПК не є нововиявленими, та при цьому в ухвалі не вказано, що таку заяву подано особою, яка не має права подавати таку заяву (п. 2 ч. 3 ст. 429 КПК), або, що заява подана з пропуском
відповідного строку та особа не порушує питання про його поновлення (п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК), а у самій ухвалі взагалі не вказано пункт ч. 3 ст. 429 КПК та конкретну підставу для її повернення.

Таким чином, суддя апеляційного суду, враховуючи зміст оскаржуваної ухвали, у даному випадку не мав процесуальних підстав повертати заяву засудженого не надавши йому можливості усунути недоліки заяви, про які вказано у мотивувальній частині цієї ухвали.

Системне тлумачення вказаної норм ч. 1 ст. 464 КПК вказує на те, що питання щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами вирішує суддя, якому передано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, який не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви до суду вирішує питання щодо відкриття провадження за нововиявленими
обставинами, а якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами подано без додержання встановлених ст. 462 КПК вимог, то саме
суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, із зазначенням недоліків заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення
недоліків. Якщо недоліки не були усунуті у встановлений строк, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви.

Отже, суддя апеляційного суду може ухвалити рішення про повернення указаної вище заяви одноособово, однак виключно з підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 429 КПК.

Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 18.09.2023 у справі №1-292/11 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690555

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.