22 квітня 2025 року на сайті видання «Дзеркало тижня» зʼявилися публікації про кримінальне провадження та оголошення Національним антикорупційним бюро України підозри трьом адвокатам АО «Гарантія ваших прав» (називаються Дмитро Борзих, Андрій Філюк і Максим Комарницький), яких звинувачують у незаконному втручанні в роботу Єдиного державного реєстру судових рішень:
- стаття редактору відділу внутрішньої політики ZN.ua Ірини Ведернікової «Справа адвокатів-хакерів: як НАБУ виявило паразитів»
- новина «Для доступу до судового реєстру група Борзих залучила хакера, проти якого ще в ролі військових прокурорів вела справу, — джерела»
- новина «Справа Борзих» указує на глибоку кризу адвокатури України. Офісу Президента вона лише на руку».
У звʼязку з цією справою в матеріалах згадується Національна асоціація адвокатів України (НААУ) та її керівництво, а саме:
«Ситуація оприявнює глибинну кризу адвокатського самоврядування та падіння професійних стандартів. Ні внутрішньої рефлексії, ні готовності до самоочищення. Національна асоціація адвокатів України (НААУ), очолювана Лідією Ізовітовою, встала на захист фігурантів, подавши заяву до Офісу генерального прокурора з вимогою відкрити справу проти детективів НАБУ — нібито за «порушення адвокатської таємниці».
…
«15 травня 2020 року Анатолію Матіосу та ще 14 прокурорам синхронно видали адвокатські посвідчення — за рішенням Ради адвокатів Волинської області. Після скарг колег на порушення під час допуску та складання іспитів було створено робочу групу, а Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України скасувала їх результати. Однак експрокурори оскаржили це в судах і виграли. Після рішень окружних адмінсудів голова НААУ Лідія Ізовітова не подала касації до Верховного суду. Чому? Питання залишається відкритим».
…
«Провал адвокатського самоврядування
«Прецедент із Борзих і його адвокатською компанією — маркер повної деградації системи. Якщо адвокат діє, м’яко кажучи, «незаконно», а асоціація його прикриває, — це вже не правова система, а симулякр. Попри публічну інформацію про участь адвокатів у корупційних схемах і незаконний доступ до реєстру, керівництво Національної асоціації адвокатів публічно стало на бік підозрюваних та ініціювало відкриття кримінальної справи відносно детективів НАБУ. При цьому жодне дисциплінарне провадження не було розпочате, жодна комісія не вимагала пояснень від Борзих і його людей. Орган, створений для нагляду, де-факто перетворився на корпоративний щит. На наш погляд, НААУ під керівництвом Лідії Ізовітової втратила контроль над етичними стандартами професії».
…
«Олег Татаров іще недавно був підозрюваним у справі НАБУ/САП. Його обвинувачували в участі у фальсифікації експертизи…
Отже, щойно інформація про підозру стала публічною, НААУ на чолі з Ізовітовою блискавично виступила на захист: мовляв, Татаров не фігурант, а адвокат, чиї права порушуються. Формально тоді він не вів адвокатської практики, але НААУ заявила, що будь-яке слідство проти нього має проходити тільки за згодою Офісу генерального прокурора. Тому що «він адвокат».
Цей статус, як нескладно здогадатися, заблокував для НАБУ/САП можливість вести справу. Детективи не можуть автоматично проводити дії проти адвокатів — тільки з дозволу генпрокурора (Назар Холодницький тоді звільнився й САП була без керівника, який мав би відповідні повноваження). У підсумку можна дійти висновку, що НААУ забезпечила Татарову процесуальний щит і посприяла передачі справи до СБУ».
…
«Кілька місяців після звільнення із служби у запас Анатолій Матіос та ще 14 прокурорів синхронно за рішенням Ради адвокатів Волинської області отримали адвокатські посвідчення. Згодом це рішення було оскаржено через порушення під час допуску та складання іспитів, а Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України скасувала їх результати. Експрокурори оскаржили рішення у судах та виграли, а голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова з невідомих причин вирішила не оскаржувати рішення у суді».
…
«Історія оголила глибину кризу в адвокатському самоврядуванні, оскільки Національна асоціація адвокатів України, яку з 2012 року очолює Лідія Ізовітова (в ЗМІ її називають людиною Медведчука), встала на захист фігурантів справи та подала заяву до Офісу генерального прокурора з вимогою відкрити справу проти детективів НАБУ начебто через «порушення адвокатської таємниці». Це демонструє падіння професійних стандартів в адвокатурі України та відсутність бажання самоочищення».
У Комітеті НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації та Комітеті захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ проаналізували згадані публікації та дійшли висновків, що твердження, які них містяться, завдають шкоди репутації адвокатської спільноти та підривають основи діяльності органів адвокатського самоврядування та інституту адвокатури України. Ці твердження не відповідають дійсності і по своїй суті є або відвертим наклепом, або перекручуванням фактів. При цьому вони супроводжуються безпідставними звинуваченнями на адресу НААУ і її керівництва.
Відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами. Гарантіями адвокатської діяльності, зокрема, закріплені такі (ст. 23 Закону):
- – забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;
- – забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;
- – проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;
- – забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності;
- – життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом;
- – забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;
- – забороняється втручання у правову позицію адвоката;
- – орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону;
- – повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;
- – забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;
- – не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;
- – забороняється ототожнення адвоката з клієнтом;
- – дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.
Забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності є основним завданням адвокатського самоврядування (ст. 44 Закону).
Саме з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування була утворена Національна асоціація адвокатів України (ст. 45 Закону) – організація, яка сьогодні обʼєднує всіх адвокатів.
НААУ захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності і діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені Законом (ради адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури).
Щодо звернення до Офісу Генпрокурора (НААУ «встала на захист фігурантів, подавши заяву до Офісу генерального прокурора з вимогою відкрити справу проти детективів НАБУ — нібито за «порушення адвокатської таємниці»).
Події, повʼязані із порушенням гарантій адвокатської діяльності, мали місце у 2023 році. Так, у період часу з 21 год 18.12.2023 по 09 год. 35 хв 19.12.2023 у нежитловому приміщенні, де були розташовані місця адвокатів, було проведено невідкладний обшук без постановлення ухвали слідчим суддею.
Передумовою проведення зазначеного обшуку став факт виявлення адвокатами засобів негласного втручання у приватне спілкування адвокатів із клієнтами та безпосередньо після цього виявлення поверхом нижче (у приміщеннях, розташованих під робочими місцями адвокатів) двох невстановлених осіб, які відмовилися називати свої прізвища, ім’я та по батькові та, які ймовірно, проводили оперативно-розшукові дії стосовно адвокатів.
Саме після виявлення зазначених засобів та осіб відбулося гласне проникнення співробітників НАБУ до будівлі у супроводі спецназу та проведення нібито невідкладної слідчої дії – обшуку приміщень.
Адвокати подали до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ колективне звернення щодо наявності в діях детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суддів Вищого антикорупційного суду порушень гарантій адвокатської діяльності в частині проведення та подальшої легалізації проведення обшуку.
За результатами розгляду звернення комітет НААУ зробив висновок про грубе порушення детективами НАБУ, прокурорами САП, а також суддями ВАКС, прав адвокатів та гарантій їх адвокатської діяльності, а саме – ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.п. 1, 2, 3, 4, 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також ст.ст. 110, 233 КПК України, які, у тому числі, з огляду на обставини викладені у зверненні, вказують на наявність в діях службових осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162 (Порушення недоторканності житла), ч. 1 ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), ч. 2 ст. 397 (Втручання в діяльність захисника чи представника особи) Кримінального кодексу України.
24 жовтня 2024 року Національною асоціацією адвокатів України в порядку ст. 214 КПК було подано до Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань заяву про вчинення цих кримінальних правопорушень.
Оскільки у відповідь надійшов лист ДБР про те, що із змісту заяви про злочин не вбачається ознак вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ДБР, Національна асоціація адвокатів України оскаржила таку бездіяльність правоохоронців до суду.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 18.12.2024 року у справі № 757/58135/24-к вимоги НААУ було задоволені. І 27 грудня 2024 року на виконання цього рішення суду Офісом Генерального прокурора були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, НААУ не ставала на захист фігурантів, а забезпечувала виконання задання, визначеного законом: захист гарантій адвокатської діяльності (ст. ст. 23, 44 Закону). А відповідні твердження і висновки, які містять публікації на сайті «Дзеркало тижня» є безпідставними.
Щодо оскарження видачі адвокатських посвідчень («Після рішень окружних адмінсудів голова НААУ Лідія Ізовітова не подала касації до Верховного суду»).
Відповідні рішення Ради адвокатів Волинської області про допуск до складання кваліфікаційних іспитів та про їх результати були предметом вивчення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА). Відповідну перевірку ініціювала Рада адвокатів України на основі результатів діяльності робочої групи, що була утворена головою НААУ, РАУ Лідією Ізовітовою.
ВКДКА скасувала рішення Ради адвокатів Волинської області, але адвокати оскаржили рішення Вищої комісії в суді. ВКДКА, як відповідач у справах, захищала позицію НААУ, в тому числі в апеляційній інстанції та Верховному Суді. Останній за результатами розгляду касаційних скарг став на бік адвокатів (див. напр. відповідні рішення щодо згаданих фігурантів у справах № 640/20836/21, №140/7515/21, №640/20584/21).
Отже Національна асоціація адвокатів України в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (як сторони проваджень) вичерпала процесуальні можливості для доведення правомірності своїх рішень. При цьому Лідія Ізовітова, як голова НААУ, РАУ в межах своїх повноважень ініціювала вивчення питання. Водночас, не будучи стороною, взагалі не мала (і не могла мати) законних підстав для підготовки і подання скарг, апеляційних чи касаційних. Тож відповідні звинувачення, які містить матеріал видання «Дзеркало тижня», грунтуються на хибних (з точки зору закону) твердженнях автора та є безпідставними.
Щодо корпоративного щита («При цьому жодне дисциплінарне провадження не було розпочате, жодна комісія не вимагала пояснень від Борзих і його людей. Орган, створений для нагляду, де-факто перетворився на корпоративний щит»).
Національна асоціація адвокатів України відповідно до закону не є наглядовим органом. З метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування НААУ зокрема захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності (ст. 45 Закону).
Водночас, для вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів утворені і функціонують кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури регіонів та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
Саме КДКА проводять перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушують та розглядають дисциплінарні справи та приймають у них рішення (ст. 37 Закону).
Водночас, проведення слідчих чи негласних розшукових дій стосовно адвоката, оголошення йому підозри або застосування запобіжного заходу в рамках кримінального провадження не є підставою, яка зобовʼязує органи адвокатського самоврядування ініціювати чи розпочинати дисциплінарне провадження, вимагати якихось пояснень.
КДКА, які є квазісудовими органами, взагалі не ініціюють питання дисциплінарної відповідальності адвокатів. За законом, право на звернення до КДКА із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ст. 36). Тож якщо відповідних заяв не подано, органи адвокатського самоврядування не вправі розглядати дисциплінарні провадження.
Відтак жодних доказів, що НААУ ігнорує порушення, у публікаціях видання «Дзеркало тижня», не наводиться.
Щодо захисту адвокатів, які мають статус підозрюваних (НААУ заявила, що будь-яке слідство проти нього [Олега Татарова] має проходити тільки за згодою Офісу генерального прокурора. Тому що «він адвокат»).
З одного боку, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить низку гарантій (ст. 23), які охоплюють, у тому числі особливу процедуру притягнення осіб, що мають статус адвоката, до кримінальної відповідальності. При цьому факт здійснення (або не здійснення) адвокатської діяльності у певний момент часу для дії цих гарантій не має жодного значення.
З іншого боку, стаття 62 Конституції України закріплює презумпцію невинуватості: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Це є одним із базових принципів правової держави, який використовує у своїй щоденній роботі кожен адвокат, кожен орган адвокатського самоврядування.
Заява НААУ щодо обставин підписання підозри О.Татарову (який мав статус адвоката) стосувалась винятково питання необхідності забезпечення дотримання з боку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури гарантій адвокатської діяльності, передбачених Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і була зроблена на виконання завдань органу адвокатського самоврядування, визначених цим же законом.
Щодо опитування. Матеріал також містить опитування читачів «Чи повинна держава втручатися в діяльність НААУ, якщо та ігнорує етичні порушення своїх членів?». Це питання має відверто маніпулятивний характер і не повʼязане зі справою адвокатів, що розглядається у матеріалах видання «Дзеркало тижня». Крім іншого, такий підхід прямо суперечить принципу незалежності адвокатури від держави, закріпленому у ст. 5 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зважаючи на те, що публікації «Дзеркала тижня» не містять правдивих фактів щодо діяльності НААУ, вони є прикладом маніпулятивних матеріалів, що штучно поширюють обставини однієї справи на всю адвокатуру України.
При цьому виконання органами адвокатського самоврядування своїх прямих завдань і функцій, покладених на них профільним законом, подається як «глибинна криза», «падіння професійних стандартів», «повна деградація системи».
У подібних публікаціях, які системно розміщуються на сайті видання «Дзеркало тижня», вбачається упереджене ставлення до НААУ, до якої журналісти не зверталися для отримання та відображення зваженої позиції у питанні, що розглядається. Усе це свідчить про порушення стандартів журналістської діяльності та має ознаки замовної інформаційної кампанії, в якій медіа виступає як заангажований учасник, що поширює однобічну та викривлену інформацію з метою дискредитації інституту адвокатури, не забезпечуючи дотримання принципу балансу думок та не переймаючись достовірністю джерел.
З цього можна припустити, що поява авторської статті Ірини Ведернікової «Справа адвокатів-хакерів: як НАБУ виявило паразитів» та її просування через окремі новини є результатом договірної співпраці правоохоронних органів (зокрема, САП, НАБУ) у конкретній кримінальній справі, яка через слабкість правової позиції має на меті формування негативної суспільної думки про роботу незалежного інституту адвокатури та тиск на суд при ухваленні конкретних рішень у справі, що розглядається.
Перекручування фактів, юридична неграмотність і безпідставні звинувачення свідчать про намір завдати шкоди репутації організації, яка послідовно відстоює права людини та верховенства права. Такі дії є неприпустимими в демократичному суспільстві та підривають довіру до правових інститутів України.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.