Під час розгляду заяви про видачу обмежувального припису судам слід враховувати чи відбулось примирення між сторонами, який статус кривдник має у кримінальному провадженні

24 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_2.

19 червня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають в будинку АДРЕСА_1,право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існує конфлікт, який супроводжується взаємними образами та звинуваченнями.До Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області неодноразово надходили повідомлення ОСОБА_1та ОСОБА_2 щодо вчинення стосовно один одного протиправних дій,які були зареєстровані в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що підтверджується листами Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області. За результатами проведення перевірок на ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а за фактом, що мав місце у червні 2020 року- внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого частиною першою статті 125 КК України.Щодо неправомірних дій ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2також складено адміністративний протокол за частиною першою статті 173-2 КУпАП та скеровано його на розгляд суду.Наявні і свідчення свідків, що підтверджують факти насильства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 один проти одного.

Згідно з характеристики, наданої сільською радою за час проживання ОСОБА_2 на території ради,скарги та претензії з боку жителів та сільської ради відсутні.Рішенням районного суду, залишеним постановою апеляційного суду без змін, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що на час розгляду заяви причетність ОСОБА_2 до подій 24 червня 2020 року та вина у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_1не доведена належними доказами. Враховуючи недоведеність, на час розгляду заяви, вини ОСОБА_2 у вчиненні дій, передбачених частиною першою статті 125 КК України стосовно ОСОБА_1, суди вказали на відсутність підстав для видачі обмежувального припису.Крім того,оцінюючи пропорційність втручання у права і свободи ОСОБА_2 суд не знайшов підстав для втручання у конституційне право на власність та житло.

Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині того , що самі по собі звернення до правоохоронних органів не свідчать про вчинення домашнього насильства. Разом із тим, звернув увагу, що судами попередніх інстанцій не були встановлені результати розгляду вказаних справ про адміністративні правопорушення, не було з`ясовано який статус ОСОБА_2 мав у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі на час прийняття апеляційним судом постанови, чи було повідомлено йому про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення та на якій стадії перебуває розгляд кримінальної справи,чи застосовувались до ОСОБА_2 у кримінальному провадженні заходи,передбачені частиною шостою статті 194 КПК України та/або статтею 911 КК України.

Все зазначене вище вказує на існування підстав для скасування постанови апеляційного суду з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно об`єктивно дослідити наявні у справі докази, дати належну оцінку доводам і запереченням учасників справи та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. При оцінці ризиків відповідно до Закону No 2229-VI II апеляційному суду слід врахувати поведінку ОСОБА_2 як д о,так і після звернення ОСОБА_1до суду у розглядуваній справі; з огляду на тривалий час, який минув після подання заяви ОСОБА_1, з`ясувати, чи не відбулось примирення між сторонами; чи є наразі необхідним тимчасове обмеження прав та/або покладення на ОСОБА_2 обов`язків передбачених статтею 26 Закону No 2229-VIII, та чи не застосовувались до нього подібні обмежувальні заходи у кримінальному провадженні відповідно до положень частини шостої статті 194 КПК України або статті911КК України.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі No 570/2528/20 (провадження No 61-16103св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov .ua/Review/95344661