Пленум ВС вирішив що проєкти щодо декларацій доброчесності суддів та удосконалення дисциплінарних процедур потребують доопрацювання

23 травня 2025 року, під час чергового засідання Пленуму Верховного Суду судді ВС затвердили висновки щодо проєктів законів України, які передбачають удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів, а також удосконалення дисциплінарних та інших процедур щодо суддів.

Про це повідомляє Судова влада.

Перше питання порядку денного стосувалося розгляду законопроєктів «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів» (реєстр. № 13165 від 9 квітня 2025 року), «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення процедур подання та перевірки декларацій доброчесності суддів» (реєстр. № 13165-1 від 23 квітня 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо удосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків судді» (реєстр. № 13165-2 від 25 квітня 2025 року).

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко пояснив, що мета цих законопроєктів згідно з пояснювальними записками до них – посилити підзвітність та доброчесність суддів шляхом оптимізації форми декларування доброчесності та родинних зв’язків судді, а також удосконалити процедури перевірки декларування суддями своєї доброчесності відповідно до рекомендацій Європейської комісії та міжнародних зобов’язань.

Зокрема, вказані проєкти законів передбачають оптимізацію форми декларування доброчесності та родинних зв’язків судді. Тож Пленум Верховного Суду не має суттєвих застережень до тих положень основного й альтернативних законопроєктів, які стосуються об’єднання декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді, уточнення змісту такої декларації, закріплення порядку проведення її перевірки, встановлення строків перевірки, закріплення прав судді під час здійснення перевірки, а також уточнення повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час проведення цієї перевірки. При обговоренні цього питання у суддів виникли пропозиції та зауваження. За висновком Пленуму ВС, законопроєкти № 13165-1 і № 13165-2 підлягають доопрацюванню з урахуванням застережень, викладених у цьому висновку, та пропозицій, наданих суддями.

Водночас Пленум ВС визнав, що окремі положення законопроєкту №13165 створюють загрозу незалежності судової влади та призведуть до порушення принципу суддівської незалежності. Передбачена цим законопроєктом перевірка суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду (яка за своєю суттю є ad hoc перевіркою суддів і запроваджує новий інструмент перевірки), на переконання Пленуму ВС, суперечить Основному Закону України, усталеній практиці Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, не враховує релевантних висновків Європейської комісії «За демократію через право». До того ж положеннями законопроєкту № 13165 пропонується закріпити, що перевірка здійснюється протягом 24 місяців із дня набрання чинності законом, проте не конкретизовано, який саме період на посаді судді буде охоплено, а також коли ця перевірка має розпочатися. Такі положення не узгоджуються з принципом правової визначеності та допускають можливість існування довготривалого тиску на відповідні суди.

Заслухавши та обговоривши доповідь Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, Пленум ВС затвердив висновок щодо проєктів законів України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстр. № 13137 від 26 березня 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстр. № 13137-1 від 7 квітня 2025 року).

Метою цих законопроєктів згідно з пояснювальними записками до них є посилення незалежності та підзвітності судової влади, інших інститутів правосуддя шляхом удосконалення дисциплінарних процедур стосовно суддів та належного розгляду окремих ухвал судів.

Голова Верховного Суду акцентував, що Пленум ВС загалом підтримує ідею вдосконалення дисциплінарних процедур стосовно суддів, адже належне врегулювання питання дисциплінарної відповідальності суддів – ключовий чинник, який забезпечує підзвітність судової влади та підвищує довіру до неї суспільства. Водночас вкрай важливо, щоб будь-яке реформування у сфері правосуддя, зокрема й дисциплінарної відповідальності суддів, ґрунтувалося на загальновизнаних міжнародних та європейських вимогах і стандартах (практиці ЄСПЛ, рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи, висновках КРЄС та Венеційської комісії у сфері судоустрою).

Розглянувши законопроєкти № 13137 і № 13137-1, Пленум ВС дійшов висновку про необхідність їх доопрацювання. Зокрема, ідеться про положення проєктів законів щодо:

  • – тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя;
  • – підстав дисциплінарної відповідальності судді;
  • – запровадження значних штрафних санкцій (грошове стягнення в розмірі від 25 до 50 % місячної суддівської винагороди з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом шести місяців, а також суворе грошове стягнення в розмірі від 50 до 100 % місячної суддівської винагороди з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом дев’яти місяців) за вчинення дисциплінарних проступків; 
  • – розширення кола суб’єктів звернення до ВРП щодо дисциплінарного проступку судді;
  • – внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.