15 травня 2026 року Пленум Верховного Суду провів засідання і ухвалив звернутися до Конституційного Суду України з чотирма окремими поданнями щодо конституційності норм чинного законодавства.
Про це повідомляє Судова влада.
Військові пенсії
Пленум ухвалив рішення про наявність обґрунтованих підстав для звернення до КСУ з поданням щодо конституційності ст. 30 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» в частині обмеження розміру пенсій особам, яким вони призначені відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Застосування коефіцієнтів зменшення пенсії призводить до обмеження конституційного права на належний соціальний захист, передбачений спеціальним законом, та порушує гарантії ст. 17 Конституції України. Крім того, поширення дії закону про Державний бюджет України на пенсії, призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є грубим порушенням статей 8, 19 та 92 Конституції України, оскільки закон про Державний бюджет України не може скасовувати чи змінювати обсяг прав, пільг і гарантій, передбачених іншими спеціальними законами.
Пленум Верховного Суду ухвалив рішення про наявність обґрунтованих підстав для звернення до КСУ з поданням щодо конституційності вказаних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Суддівська винагорода
Відповідно до вимог спеціального Закону «Про судоустрій і статус суддів» для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року — станом на 1 січня 2026 року це 3 328 грн. Як наслідок, застосування іншої розрахункової величини при визначенні посадового окладу судді не допускається. Пленум дійшов висновку, що відповідні положення Бюджету-2026 і постанови КМУ цьому суперечать, і направив подання до КСУ.
Ураховуючи конституційні принципи законності та правової визначеності, а також імперативні вимоги щодо правового регулювання розміру винагороди судді виключно спеціальним законом про судоустрій, Пленум ВС дійшов висновку, що положення абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в обговорюваній частині суперечать нормам статей 6, 8 та 130 Основного Закону України.
Пільги
Ще одне конституційне подання, з яким Пленум Верховного Суду звертатиметься до КСУ, стосується відповідності Конституції України п. 7 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п. 6 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у частині надання пільг, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (Закон № 203/98-ВР).
Вказана норма Закону № 203/98-ВР передбачає надання пільг, зокрема, ветеранам військової служби і членам їхніх сімей, які проживають разом з ними, за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) тощо.
Водночас Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» було запроваджено нові умови надання таких пільг. Так, абз. 5 п. 7 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році відповідні пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення передбачені і в абз. 5 п. 6 розд. «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
За висновком Пленуму ВС, зміна правового регулювання відносин у сфері соціального захисту осіб, які підпадають під дію, зокрема, Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», можлива лише в разі внесення змін до цього ж Закону.
Тож установлення нових (додаткових) умов (правил) надання соціальної пільги особам, статус яких визначений Законом № 203/98-ВР, що обмежило безумовне право таких осіб на отримання відповідної соціальної пільги, свідчить про неоднозначність і непередбачуваність правового регулювання у вказаних відносинах, що суперечить ст. 8 Конституції України. До того ж застосування обмеження пільг для категорії осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, гарантованого ст. 17 Основного Закону України, що дає підстави для звернення з відповідним поданням до КСУ.
Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Пленум Верховного Суду також ухвалив постанову про звернення до КСУ з поданням щодо конституційності ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
Як повідомив доповідач із цього питання – суддя ВС у КАС Альберт Єзеров, з ухваленням Закону № 76-VIII Верховна Рада України змінила законодавче регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, уповноваживши на це Кабінет Міністрів України, який у Порядку № 1210 установив розміри цієї пенсії у фіксованому грошовому виразі, що призвело до суттєвого її зменшення. Відповідно, можна дійти висновку, що в такий спосіб були порушені соціальні гарантії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Наведене дає підстави виснувати про наявність ознак невідповідності ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону № 76-VIII ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ст. 16, ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 46, ч. 1 ст. 50 Конституції України. Тому Пленум ВС констатував наявність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України із цим конституційним поданням.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.