Господарський суд зобов’язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов’язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
15 грудня 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі – ОВПП ДПС) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17 грудня 2019 року в частині відхилення кредиторських вимог у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваТрейд Груп» (далі – ТОВ «Нова Трейд Груп») до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» (далі – ТОВ «Трейд Коммодіті») про визнання банкрутом, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ТОВ «Нова Трейд Груп» подало заяву про банкрутство ТОВ «Трейд Коммодіті».Ухвалою від 7 травня 2019 року Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Трейд Коммодіті», того ж дня на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Трейд Коммодіті».
Після закінчення строку для подання грошових вимог до боржника до суду звернувся ОВПП ДФС з грошовими вимогами у розмірі 525 158 393,24 грн.
Господарські суди встановили, що на час звернення боржник має заборгованість перед ОВПП ДФС на загальну суму 24 586 774,07 грн, з яких заборгованість за основним платежем – 5 783 852, 12 грн та штрафні санкції/пеня – 18 802 921,95 грн.
Разом із тим установлено, що податкові повідомлення-рішення, якими боржнику нараховані податкові зобов’язання у загальному розмірі 500 571 619,17 грн, є предметом оскарження в Дніпропетровському окружному адміністративному суді і розгляд цих справ не завершено, у зв’язку із чим заборгованість боржника на суму 500 571 619,17 грн є неузгодженою, а тому не може бути визнаною у складі кредиторських вимог.
Враховуючи викладене, ухвалою від 24 липня 2019 року Господарський суд Дніпропетровської області, постановленою за результатами попереднього засідання та залишеною без змін судом апеляційної інстанції, визнав частково грошові вимоги ОВПП ДФС у сумі 3842,00 грн (перша черга задоволення); основний борг 5 783 852,12 грн (шоста черга задоволення), штрафні санкції/пеня 18 802 921,95 грн (шоста черга задоволення). Грошові вимоги ОВПП ДФС у сумі 500 571 619,17 грн відхилив; затвердив реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Трейд Коммодіті», зокрема, з визнаними вимогами ОВПП ДФС.
Суди попередніх інстанцій виходили з того,що податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПК України) є сума узгодженого податкового зобов’язання, відповідно заява ОВПП ДФС підлягає задоволенню лише в частині узгоджених податкових зобов’язань.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 23 Закону України від 14 травня 1992 року No 2343-XII«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон No 2343-XII) унормовано порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Норми статті 1 та частини першої статті 23 Закону No 2343-XII пов’язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов’язання боржника.
Тобто при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов’язань боржника.
Як уже зазначалось, у справі, що розглядається, ОВПП ДПС звернувся до господарського суду із заявою в порядку статті 23 Закону No 2343-XII, включивши до складу заявлених вимог як вимоги за узгодженими податковими зобов’язаннями у сумі 24586 774, 07 грн, так і вимоги за неузгодженими податковими зобов’язаннями у сумі 500 571 619,17 грн (податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов’язань, є предметом судового розгляду).
Аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов’язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов’язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов’язання, а також як неузгоджене зобов’язання, коли грошове зобов’язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
Однак неузгодженість суми грошового зобов’язання не означає, що зобов’язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону No 2343-XII.
Відповідно ж до частини другої статті 25 Закону No 2343-XII у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон No 2343-XII не містить.
Таким чином, з огляду на положення статей 23-25 Закону No 2343-XII, чинного на момент відкриття провадження у цій справі, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов’язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов’язання підтверджують, а господарський суд зобов’язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов’язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відхилення грошових вимог ОВПП ДПС без з’ясування фактичних обставин щодо встановлення підстав, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, а відтак судові рішення у відповідній частині підлягають скасуванню.
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі No 904/1693/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439649.