Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 42018080370000060 від 04.05.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, з вищою освітою, раніше не судимого, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , адвоката ради адвокатів Дніпропетровської області (з 23 жовтня 2018 року право на зайняття адвокатською діяльністю поновлено),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Виклад фактичних обставин справи згідно обвинувального акту та формулювання обвинувачення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що з 08 грудня 2003 року до 05 липня 2018 року ОСОБА_1 працював на посаді помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Наприкінці квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська в якості представника з позовною заявою про розірвання шлюбу одного зі своїх клієнтів. Вказана заява була розподілена на розгляд судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 та в процесі з`ясування дати та часу розгляду справи, ОСОБА_2 познайомився із помічником зазначеної судді – ОСОБА_1 . Під час знайомства ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_2 про те, що на виконанні в Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження АСВП № 30608683, де боржником виступав громадянин ОСОБА_4 , а його інтереси представляв ОСОБА_2
02 травня 2018 року, приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, буд. 9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, виказав обіцянку ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності серії НМТ № 420515 в інтересах ОСОБА_4 , у разі надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 300 доларів США здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави – державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кисельова Б.В. щодо зняття арешту у виконавчому провадженні АСВП № 30608683 з нерухомого майна у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , 1/4 частина якої належить на праві власності ОСОБА_4
06 липня 2018 року о 15:22 годині, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустрівся з ОСОБА_2 , якому повторно підтвердив вищевказану обіцянку.
10 липня 2018 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 9 , реалізуючи умисел на незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_2 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 700 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 10 липня 2018 року становило 18 219 гривень.
У подальшому, цього ж дня, приблизно о 13:40 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 9, діючи умисно, з корисливих мотивів та доводячи свій злочинний намір до кінця, одержав від ОСОБА_2 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 600 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 10 липня 2018 року становило 15 616 гривень.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Докази сторони обвинувачення на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин.
Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
В силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно з положеннями ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
На підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, стороною обвинувачення було надано суду та в судовому засіданні досліджено наступні документи та висновки експертів:
Судом досліджено заяву про вчинення кримінального правопорушення від 12.04.2018 року, відповідно до якої гр. ОСОБА_2 звернувся до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України з проханням притягнути до кримінальної відповідальності помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , який шляхом вимагання має наміри на одержання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
В судовому засіданні досліджено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2018 року, відповідно до якого, 10.07.2018 року приблизно о 10:00 годині та 10.07.2018 року близько 13:40 години, ОСОБА_1 умисно, шляхом вимагання одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 1300 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 10.07.2018 року становило 33 836 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – службовими особами Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , ј частини якої належить на праві власності ОСОБА_4 .
Судом досліджено протокол обшуку від 10.07.2018 року разом з відеозаписом до нього, відповідно до якого обшук було проведено за участю понятих, захисника Сухар С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , та відповідно до якого в автомобілі «Мерседес Бенц» У 240 сірого кольору д.н. НОМЕР_1 , який належить гр. ОСОБА_1 та знаходиться поблизу будинку №9 по вул. Аржанова у м. Дніпро, на сидінні водія знаходяться грошові кошти купюрами по 100 доларів США у кількості 6 одиниць, загальною сумою 600 доларів з наступними серіями та номерами: KL 59022895 D; МВ 81927213 С; АВ 67717961 R; МВ 81927277 С; LB 12235901 N; LL 31391110 E.
Крім цього, на задньому сидінні зазначеного автомобіля знаходиться чоловіча сумка коричневого кольору, в якій знаходяться грошові кошти купюрами по 100 доларів США у кількості 5 одиниць, загальною сумою 500 доларів США. Зазначені купюри мають наступні серії та номера: КВ 21315942 G; КК 76446781 В; КВ 91103181 L; КЕ 01920254 В; KG 03026504 А. Крім зазначених купюр, в кармані зазначеної сумки виявлені грошові кошти купюрами по 100 доларів США у кількості 20 одиниць, загальною сумою 2000 доларів США, з наступними серіями та номерами: KF 27551580 С; НВ 08909553 R; KF 47274601 А; КВ 72453248 І; СВ 43820956 D; НС 23374341 А; НВ 97901123 А; FF 63511898 B; НЕ 35344738 D; FF 69036784 A; FF 53734932 A; DВ 6723342 В; DЕ 75187660 А; FК 26934076 А; FF 61161582 А; СЕ 45451824 А; СF 70020030 А; FК 37189947 А; FF 02783457 А; ВВ 22357622 В.
Також у вказаній сумці знаходиться гаманець, в якому містяться наступні грошові кошти: 1 купюра номіналом 100 доларів США, серії НВ 14508302 R; 1 купюра номіналом 2 долари США, серії В 10370648 А; 1 купюра номіналом 10 Євро, серії VA 3420837821; дві купюри по 500 гривень серії ЛБ 6566221 та УЗ 0954101; одна купюра 200 гривень серії ТИ 0370767; п`ять купюр номіналом по 100 гривень серії СБ 2559588; МВ 0033040; ЗН 6062932; УД 2444442; УД 0959074;одна купюра номіналом 10 гривень МД 9852785; одна купюра номіналом 1 гривня серії ТВ 4979393, а всього грошових коштів виявлених у гаманці на загальну суму 1711 гривень, 102 долари США, 10 Євро.
Крім цього, у гаманці виявлено карту «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 та карту «Приват Банк» Gold KDV № НОМЕР_3 , дійсна до 05/21.
Також у сумці виявлено посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ на автомобіль «Мерседес Бенц» д.н. НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 ; посвідчення помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська № 199/003 на ім`я ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС в Дніпропетровській області 17.03.1997 року.
В судовому засіданні досліджено протокол огляду речей та документів від 10.07.2018 року разом з фототаблицею до нього, об`єктом огляду якого є тринадцять купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 1300 доларів США, які надав ОСОБА_2 із серіями та номерами: KL 59022895 D; МВ 81927213 С; АВ 67717961 R; МВ 81927277 С; LB 12235901 N; LL 31391110 E; MB 81927214 C; MB 14366057 G; MF 88830053 A; LL 09481091 C; MF 83704971 A; LF 39014288 H; LF 31161829 D.
Також судом досліджено протокол огляду від 12.07.2018 року, об`єктом огляду якого є поліетиленовий непрозорий пакет чорного кольору, розміром 30 см. на 24 см., в якому містяться матеріали виконавчого провадження №54612422 на 29 арк., 1 аркуш-обкладинка, 2 поштові конверти, 16 аркушів паперу, формату А5, що не скріплені з іншими матеріалами.
Судом досліджено висновок судово-технічної експертизи документів №28/2.3/517 від 14.08.2018 року, відповідно до якого, шість банкнот номіналом по 100 доларів США з серійними номерами KL 59022895 D; МВ 81927213 С; АВ 67717961 R; МВ 81927277 С; LB 12235901 N; LL 31391110 E, загальною сумою 600 доларів США, виявлені та вилучені 10.07.2018 року в ході обшуку автомобіля марки «Мерседес-Бенц», д.н. НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_1 , відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразку, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – Федеральної Резервної Системи США.
В судовому засіданні досліджено протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 12.07.2018 року, відповідно до якого, вказану слідчу дію було проведено у відношенні ОСОБА_1 у період з 10:51 до 11:06 години 05.07.2018 року; у період часу з 15:15 до 15:34 години 06.07.2018 року; у період часу з 10:18 до 10:35 години та з 13:33 до 13:45 години 10.07.2018 року. Так, за результатами розмов ОСОБА_1 вбачається, як останній домовляється зі своїм знайомим про надання послуг щодо зняття арешту з нерухомого майна певним особам за неправомірну грошову винагороду.
Крім того, судом досліджено протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 12.07.2018 року, відповідно до якого, вказаною слідчою дією зафіксовано, що 10.07.2018 року близько 10:00 години, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 9 , ОСОБА_2 не бажаючи настання негативних наслідків для ОСОБА_4 , на вимогу ОСОБА_1 , передав йому неправомірну вигоду у сумі 700 доларів США, що відповідно до курсу НБУ, станом на 10.07.2018 року, становило 18 219 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – службовими особами Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , ј частини якої належить на праві власності ОСОБА_4 .
У подальшому, 10.07.2018 року близько 13:40 години, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, буд. 9 , ОСОБА_2 , не бажаючи настання негативних наслідків для ОСОБА_4 , на вимогу ОСОБА_1 , передав йому неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США, а ОСОБА_1 , реалізуючи умисел на незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 600 доларів США, що відповідно до курсу НБУ, станом на 10.07.2018 року, становило 15 616 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – службовими особами Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо зняття арешту з нерухомого майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , ј частини якої належить на праві власності ОСОБА_4 .
Після проведення вищезазначений дій ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
В судовому засіданні досліджено протокол проведення слідчого експерименту від 09.10.2018 року, який було проведено за участю понятих та свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що на початку травня 2018 року, коли він перебував у адміністративній будівлі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9, помічник судді ОСОБА_1 пообіцяв йому за 1300 доларів США здійснити вплив на працівників Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра, щодо прийняття ними рішення про зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , ј частина якої належить на праві власності ОСОБА_4 , в інтересах якого ОСОБА_2 діє на підставі довіреності.
10 липня 2018 року близько 10:00 години та 10 липня 2018 року близько 13:40 години він зустрівся з ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, поблизу будинку №9 по вул. Аржанова, де передав останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 1300 доларів США, тобто 10.07.2018 року близько 10:00 години передав 700 доларів США та 10.07.2018 року близько 13:40 години передав 600 доларів США, за вказані вище послуги.
Крім того, судом досліджено наступні документи:
– довіреність №1345 від 06.11.2017 року, за якою ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 від свого імені вести справи в усіх судових та ін. установах;
– витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 06.11.2017 року;
– інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо права власності гр. ОСОБА_4 на нерухоме майно;
– витяг з наказу від 08.12.2003 року №343-к про переведення ОСОБА_1 з посади консультанта Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська на посаду помічника цього ж суду;
– посадову інструкцію помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (в останній редакції), якою регламентовані в тому числі функціональні обов`язки помічника судді;
– характеристику керівника апарату Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська стосовно ОСОБА_1 від 05.07.2018 року;
– наказ про звільнення помічника судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 із займаної посади за власним бажанням, з 05.07.2018 року згідно зі статтею 38 КЗпП України.
Судом досліджено копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 2442 від 20 лютого 2012 року на ім`я ОСОБА_1 , витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований адвокатом на підставі рішення Дніпропетровської обласної КДКА від 13.02.2012 року № 2, адвокатська діяльність зупинена на підставі його заяви від 16.08.2012 року.
Показання свідків допитаних в ході судового розгляду, заявлених стороною обвинувачення.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що до 2018 року він надавав послуги з представництва інтересів громадян за довіреністю в судах у цивільних та господарських справах. Цивільна справа щодо розлучення, де представником виступав свідок, знаходилась у провадженні судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , таким чином ОСОБА_2 познайомився з її помічником – ОСОБА_1 , з яким вони вирішували організаційні питання.
Влітку 2018 року, під час чергового спілкування з обвинуваченим, свідок запитав останнього про можливість зняття арешту з нерухомого майна, яке знаходиться у м. Токмак та належить ОСОБА_4 , представником якого виступав свідок. ОСОБА_1 повідомив свідку, що за грошові кошти у сумі 1000 доларів США та додаткову винагороду для нього особисто, він зможе допомогти зняти такий арешт через Державну виконавчу службу. ОСОБА_2 не дав відповіді обвинуваченому щодо даного питання, але протягом місяця останній сам неодноразово нагадував свідку про свою пропозицію. Після цього свідок написав заяву до правоохоронних органів, а саме до військової прокуратури за фактом зловживання впливом ОСОБА_1 . Пізніше, свідок, обладнаний засобами фіксування, зустрівся з ОСОБА_1 та передав йому частину винагороди у розмірі 700 доларів США, поміченими спеціальним засобом купюрами, за послугу, на яку нібито погодився. В цей же день, після обіду вони знову зустрілися і ОСОБА_1 передав свідку витяг про зняття арешту з нерухомого майна та повідомив, що пізніше буде здійснено виключення із реєстру боржників. Після цього обвинуваченого затримала поліція.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що на початку 2018 року до нього звернулась знайома ОСОБА_6 з проханням надати їй консультацію з приводу конкретної ситуації певної особи – ОСОБА_4 , який перебував боржником у виконавчому провадженні, що знаходилось на виконанні у службу, де працював свідок. Знайому цікавила можливість припинення чинності арешту майна боржника, який було накладено в рамках виконавчого провадження.
У липні 2018 року вони зустрілися із вказаною знайомою біля відділу виконавчої служби, де остання повідомила, що її знайомий на ОСОБА_1 просить вирішити питання щодо скасування арешту на майно боржника, про якого вона розповідала раніше.
Потім він подивився у реєстрі виконавчих проваджень, у кого на виконанні перебуває виконавче провадження відносно вищевказаного божника, після чого підійшов до державного виконавця ОСОБА_7 та дізнався, чи є законні підстави для зняття арешту. Оскільки такі підстави були, арешт було знято, про що ОСОБА_5 повідомив свою знайому ОСОБА_6 та передав їй на підтвердження витяг з єдиного реєстру про зняття арешту.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що у неї на перебувало на виконанні виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь факторингової компанії 20, 000 гривень. Свідок відкрила виконавче провадження, винесла постанови про накладення арешту на майно боржника та про стягнення боргу із заробітної плати.
У вересні 2017 року до неї надійшла заява від «Укрсиббанка» про те, що ОСОБА_4 виконав вимоги щодо заборгованості перед банком і вони просять повернути документи. Оскільки це питання стосувалось іншого виконавчого провадження, яке вже було передано до архіву і знищено за строком давності, свідок залишила вказану заяву у своєму виконавчому провадженні щодо ОСОБА_4
10.07.2018 року до ОСОБА_7 надійшла заява адвоката Сулімова О.М. про зняття арешту з майна. При цьому, її колега ОСОБА_5 приходив та цікавився щодо наявності законних підстав для зняття арешту в даному провадженні. Після цього, свідок віднесла документи до начальника, який виніс постанову про перевірку виконавчого провадження, та знайшовши законні підстави, ОСОБА_7 винесла постанову про зняття арешту. Пізніше до неї знову приходив ОСОБА_5 та знайомився з винесеною постановою.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з 2014 року він займає посаду начальника Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби м. Дніпро. Свідку відомо, що було виконавче провадження про стягнення з гр. ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» приблизно 245 000 гривень. Пізніше від банку надійшла заява про те, що боржник розрахувався і виконавче провадження було закрито та передано до архіву. Представник боржника ОСОБА_2 10.07.2018 року подав заяву про скасування арешту на майно у зв`язку із погашенням боргу. На підставі зазначеного, 10.07.2018 року державним виконавцем ОСОБА_7 арешт з майна було знято.
Свідок знає обвинуваченого як помічника Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. ОСОБА_1 з будь-якими проханнями до свідка ніколи не звертався.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що влітку 2018 року він знаходився біля кінотеатру «Правда» у м. Дніпро, коли до нього підійшли співробітники поліції і запропонували бути понятим під час проведення певних слідчих дій, на що він погодився. Після цього, всі разом поїхали на вул. Аржанова у м. Дніпро, де затримали ОСОБА_1 та провели обшук, під час якого у останнього було виявлено два мобільних телефони. Пізніше, під час обшуку автомобіля обвинуваченого марки «Мерседес», за участю адвоката, було знайдено 3500 доларів США і 2000 гривень, які в подальшому було опечатано. Під час обшуку проводилась відеозйомка.
Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор вважає вину ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та враховуючи, що останній свою провину не визнав, з урахуванням показань свідків та досліджених судом доказів, просив визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити йому відповідне покарання.
Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та посилаючись на те, що він з 2012 року є адвокатом, вважає, що порушена процедура повідомлення йому про підозру, а тому всі отримані докази є недопустимими, просив його виправдати.
Мотиви суду та положення закону, якими керувався суд.
1. Допитавши обвинуваченого, свідків, здійснивши повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження й оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів – з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд дійшов до такого.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень статей 3, 8 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь та гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із статтею 8 КІІК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права за свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Статтею 9 КПК України на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Склад злочину – це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.
ОСОБА_1 має статус адвоката на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2442 від 20 лютого 2012 року на підставі рішення Дніпропетровської обласної КДКА від 13.02.2012 року № 2, хоча адвокатська діяльність зупинена, на підставі його заяви від 16.08.2012 року, відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», останній зберігає статус адвоката України.
Приписами статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена охорона професійних прав адвокатів, у відповідності до встановленого законом спеціального статусу адвоката, а також гарантії адвокатської діяльності.
Адвокати, діяльність яких зупинена, зберігають статус адвоката та в силу норм ст.ст. 480, 481 Кримінального процесуального кодексу України, і відтак є особами, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Системний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко вказує на те, що у разі зупинення адвокатом права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до пункту першого частини першої статті 31 Закону, такий адвокат не має права її здійснювати, проте він не позбавлений статусу адвоката та на нього поширюються гарантії адвокатської діяльності, передбачені чинним законодавством України.
Фундаментальним принципом здійснення адвокатської діяльності є незалежність інституту адвокатури та кожного адвоката (ст. 1, 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Незалежність адвокатської діяльності забезпечується на законодавчому (національному і міжнародному) та практичному рівнях недопущенням будь- якого втручання, переслідування, насильства стосовно адвоката з боку держави, суспільства, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.
Позитивним обов`язком держави є створення належних умов для діяльності адвокатури, забезпечення прав адвоката та дотримання гарантій адвокатської діяльності, проведення неупередженого розслідування фактів таких порушень (ст. 5, 20, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року, Декларація ООН «Про право та обов`язок окремих осіб, груп та органів суспільства заохочувати та захищати загальновизнані права людини і основоположні свободи» від 09 грудня 1998 року).
Зазначені нормативно-правові акти розповсюджують сферу професійних гарантій на будь яку особу, яка перебуває в статусі адвоката, незалежно від її стану та функції в конкретних суспільних відносинах і безвідносно до її клієнтів та справ.
Судом встановлено, що відділом спеціальної поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 04.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018080370000060 12.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України 11 липня 2018 року, прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшим лейтенантом юстиції Семенча А.І. складено підписано та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369-2 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з досліджених судом доказів ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2442, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 20 лютого 2012 року із внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Пунктом 7 частини 1 статті 480 КПК України встановлено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно адвоката. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові – Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Аналогічне положення міститься у п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якого повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя.
Таким чином, враховуючи вказані норми закону, письмове повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_1 мав право здійснити, крім інших, керівник обласної прокуратури в межах його повноважень. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, прокурор – особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України ” Про прокуратуру “, та діє у межах своїх повноважень. Як визначено у ч. 3 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності – один із заступників керівника обласної прокуратури. Відтак, прокурор військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України не мав законних повноважень, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, щодо здійснення (складання та підписання) повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_1 ..
Аналізуючи викладене, відповідно до ст. 42 КПК України, ОСОБА_1 не набув процесуального статусу підозрюваного.
09.01.2019 року змінено підозру виконуючим обов`язки військового прокурора Південного регіону України, тобто належним прокурором, але будь яких, процесуальних дій, окрім виконання вимог ст. 290 КПК після цього не проводилось.
Водночас помилки досудового слідства не обов`язково мають бути виправлені в суді лише шляхом винесення виправдувального вироку, оскільки є шлях більш короткий і простий. Цей шлях – відмова прокурора від підтримання публічного обвинувачення в суді і закриття останнім кримінального провадження.
Під час судового розгляду, тривалість якого продовжувалась майже три роки, прокурор заявив клопотання про надання йому часу для підготовки процесуального документу про відмову від підтримання публічного обвинувачення, суд зберігаючи об`єктивність надав достатній час прокурору для підготовки відповідного процесуального документу, але для продовження судового розгляду прибув інший прокурор, який від клопотання відмовився та підтримав обвинувачення, просив призначити ОСОБА_1 , покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що всі докази, отримані у кримінальному провадженні, були здобуті з порушенням КПК України та внаслідок реалізації процесуальними керівниками повноважень, не передбачених Конституцією України та КПК України, а отже, вони є недопустимими.
За таких обставин суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду наявність у діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, не доведена.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає виправданню за пред`явленим йому обвинуваченням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено наявність в його діях складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, не обирався.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже, процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні у вигляді витрат на залучення експертів стягненню не підлягають, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, –
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази:
– грошові кошти у сумі 600 дол. США, отримані ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди – повернути за належністю заявнику ОСОБА_2 ;
– грошові кошти, виявлені та вилучені у сумці ОСОБА_1 у сумі 2602 дол. США, 1711 грн. та 10 Євро, банківську карту “ПриватБанк” НОМЕР_3 , банківську карту “ПриватБанк” НОМЕР_2 – передати ОСОБА_1 ;
– матеріали виконавчого провадження № 54612422 – передати ВДВС АНД м. Дніпра ГТУЮ .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.