23 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд установив, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 та позивач є рідними сестрами, а ОСОБА_10 – племінницею позивача. У міському
відділі ДРАЦС м. Харкова зареєстровано факт смерті невідомої жінки, пізніше до актового запису про смерть були здійснені зміни, зокрема, прізвище, ім’я, по батькові померлого з «Невідоме» змінено на «ОСОБА_10».
Також повторно видано свідоцтво про смерть ОСОБА_10, про що складено
відповідний актовий запис. ОСОБА_10 на праві власності належала квартира,
яка є спадковим майном. Позивач мала намір як тітка померлої ОСОБА_10 прийняти спадщину, що відкрилась після її смерті.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, задовольнив позов, визначив ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10.
Верховний Суд погодився з такими висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз цієї норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов’зані з об’єктивними, непереборними,
істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд,
обґрунтовано виходив з того, що позивач з поважних причин у визначений законом шестимісячний строк після смерті племінниці не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки смерть ОСОБА_10 була зареєстрована як смерть невідомої особи та у позивача були відсутні достовірні відомості про смерть племінниці, тому наявні правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилання в касаційній скарзі на те, що необхідність внесення відповідних
відомостей в актовий запис про смерть ОСОБА_10 жодним чином не позбавляло
ОСОБА_1 звернутись до нотаріальної контори із відповідною заявою, є необґрунтованими, оскільки на час смерті ОСОБА_10 не було офіційних даних про
смерть саме племінниці позивача.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі No 645/7452/19 (провадження No 61-18885св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/102149427