У справі No912/3053/15 банк звернувся до господарського суду з позовом до ПП про звернення стягнення за іпотечним договором та визнання за ним права власності на майно.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційна скарга ПП залишена без руху, визначено відповідачу надати суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали докази сплати судового збору в розмірі 109620,00 грн.
ПП подало касаційну скаргу, в якій просило ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Касаційна скарга мотивована запереченням проти висновку суду апеляційної інстанції про те, що за розгляд апеляційної скарги відповідач має сплатити судовий збір у сумі 109620,00 грн. На думку відповідача, помилковим є віднесення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки до вимог майнового характеру,за які стягується судовий збір за ставками, встановленими для вимог майнового характеру.
Відповідач вважає, що за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, оскільки майновою є вимога про виконання основного зобов’язання.
Ураховуючи правову позицію ВП ВС, викладену в постанові від 26.02.2019 у справі No907/9/17, касаційний суд вважає, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, є майновими і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України “Про судовий збір”, зважаючи на розмір грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції відхилив доводи відповідача про помилкове обчислення судом апеляційної інстанції розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі, за ставками, встановленими для вимог майнового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена і у постанові КГС ВС від 16.04.2019 у справі No909/728/17.
Постанова КГС ВС від 01.04.2019 у справі No12/3053/15 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/80856553
Постанова КГС ВС від 16.04.2019 у справі No909/728/17 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/81268397