Реформа правової системи в Україні – тема, що привертає значну увагу як всередині країни, так і з боку міжнародних партнерів. Проте ситуація, що склалася довкола реформування адвокатури, набуває ознак справжнього нонсенсу. Йдеться про відверті та зухвалі маніпуляції та проєкт ЄС «Pravo-Justice» разом зі своїми спонсорами та афілійованими громадськими організаціями, фактично ігноруючи роль Національної асоціації адвокатів України (НААУ) – єдиного законного органу адвокатського самоврядування. Чи можливо «реформувати» адвокатуру без участі самої адвокатури? Хто стоїть за цими процесами, кому це вигідно і за чиї кошти здійснюється? Ця аналітично-розслідувальна стаття покликана дати відповіді на ці питання, спираючись на логіку, факти та європейські стандарти, і викрити скоординовану групу осіб, що намагається ввести в оману українське суспільство.
«Про адвокатуру – без адвокатури»: порушення базового принципу
Захід про роль правничих професій у забезпеченні верховенства права, організований проєктом «Pravo-Justice» у листопаді 2025 року. На фото – представники донорів та громадських організацій, однак жодного представника української адвокатури не запрошено.
У листопаді 2025 року проєкт ЄС «Pravo-Justice» провів черговий «peer-to-peer» діалог за участі іноземних експертів, присвячений ролі правничих професій у забезпеченні верховенства права. На події були присутні представники Міністерства юстиції Франції та Національної ради адвокатів Франції, українські нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, а також низка громадських організацій – грантових партнерів самого проєкту. Не було лише представників Національної асоціації адвокатів України, яка об’єднує понад 70 тисяч адвокатів і є конституційно визначеним органом самоврядування професії. Іншими словами, обговорення про адвокатуру відбулося без участі адвокатури. Це грубо порушує один із ключових європейських принципів: жодні рішення щодо професії не можуть обговорюватися без участі її законного представницького органу.
Для порівняння, у Франції, та й будь-де у Західній Європі, подібна дискусія ніколи не відбулася б без участі офіційного органу адвокатури – Національної ради адвокатів. В Україні ж маємо протилежну картину: донорський проєкт фактично ігнорує адвокатуру, натомість залучаючи до дискурсу організації, які не мають інституційного мандату від адвокатів. Таке виключення створює ризики хибної репрезентації та спотворення реальної позиції професії. Дипломатично кажучи, інклюзивність процесу потребує посилення, а прямо кажучи – перейдено червону лінію. Якщо технічний проєкт дозволяє собі вести «реформи» у форматі «про адвокатуру без Національної асоціації адвокатів України», це не тільки підриває довіру до процесу, а й суперечить стандартам Ради Європи та принципам демократичного управління професією.
Показово, що така ситуація – не поодинока прикрість, а частина системної тенденції останніх років. Проєкт «Pravo-Justice» дедалі частіше обговорює питання реформування адвокатури у відсутності її легітимних представників, натомість опираючись на т.зв. «експертів» з числа певних громадських об’єднань. Це стало настільки очевидним, що отримало явну характеристику: «реформа адвокатури відбувається без адвокатури». Венеційська комісія, Рада Європи, CCBE (Рада адвокатів і правничих товариств Європи) одностайно наголошують: у питаннях політики та реформ єдиним легітимним голосом професії є органи адвокатського самоврядування. Тому обговорювати майбутнє адвокатури без її участі неприпустимо – такий підхід підриває самі основи принципу «нічого про нас без нас», що є наріжним як для євроінтеграції України, так і для демократичного устрою правничих інституцій.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.