Видання Судово-юридична газета 21 серпня 2026 року опублікувало матеріал, за яким члени Вищої ради правосуддя (ВРП) 20 серпня зібралися в ресторані «Mario Ristorante Italiano» на вулиці Павла Скоропадського в Києві, щоб відсвяткувати завершення повноважень свого колеги Дмитра Лук’янова, — того самого дня, коли масована російська атака на столицю забрала життя щонайменше 15 людей.
Масована атака на Київ 20 серпня
Атака на Київ 20 серпня 2026 року тривала близько дев’яти годин і завдала ударів по щонайменше трьох районах столиці — Солом’янському, Святошинському та Дарницькому. За уточненими протягом дня даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), кількість загиблих зросла до 15 осіб, серед них — діти, а постраждалих — до 39. На 21 серпня в Києві оголошено днем жалоби.
Про банкет
За версією видання, приводом для зібрання стало завершення 19 серпня 2026 року чотирирічних повноважень Дмитра Лук’янова, якого з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обрав членом ВРП у 2022 році (раніше він також обіймав посаду заступника голови ВРП). Святкування відставки, за даними sud.ua, відбулося наступного дня, 20 серпня, який був звичайним робочим четвергом.
Видання стверджує, що на заході, зафіксованому на фото й відео, зокрема, перебували: Григорій Усик — чинний голова ВРП, обраний на цю посаду З’їздом суддів України 16 серпня 2022 року (це підтверджують і офіційні матеріали ВРП та Ukrinform за той період); Микола Мороз — член ВРП за квотою Верховної Ради; Тетяна Спірідонова — суддя Хмельницького апеляційного суду, обрана членом ВРП 11 березня 2026 року; Оксана Кваша, Віталій Махінчук (призначений Президентом України в жовтні 2025 року), Юлія Бокова, Тетяна Бондаренко, Ольга Попікова та Олена Ковбій. Окремо видання називає серед присутніх Романа Маселка — відомого як послідовний прибічник судової реформи члена ВРП за квотою Верховної Ради, повноваження якого, завершилися лише за кілька днів до події.
Меню, рахунок і питання про подарунок
Видання наводить перелік позицій і цін з меню закладу — устриці по 200–230 грн за штуку, антипасті з трюфельним медом за 770 грн, карпачо з телятини й тартар із лосося до 665 грн, рібай «Аргентина» до 2190 грн, а також вина Cristal Louis Roederer (34 800 грн за пляшку) та Veuve Clicquot (9000 грн). Видання прямо застерігає, що це ціни з меню закладу, а не підтверджене замовлення учасників заходу.
Окремо видання повідомляє, «за інформацією, яку отримала редакція», що рахунок за банкет міг оплатити сам Дмитро Лук’янов, і формулює це як відкрите питання, а не встановлений факт: хто саме оплатив рахунок, на яку суму і за чий рахунок частувалися присутні. Видання пов’язує це питання зі статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції», яка встановлює обмеження щодо одержання посадовими особами подарунків, зазначаючи, що сам факт оплати рахунку іншою особою автоматично не означає вчинення корупційного правопорушення — це залежить від конкретних обставин, вартості частування і статусу особи, яка платила.
На які рішення ВРП посилається видання
Sud.ua протиставляє поведінку учасників банкету позиціям, які сама ВРП раніше висловлювала в дисциплінарних рішеннях щодо суддів, — зокрема щодо обов’язку дотримуватися стандартів поведінки поза службою (рішення у справі судді Р. В. Шимчика), недопустимості безпідставної відсутності на робочому місці в робочий час (рішення у справі судді С. О. Кіхтенка) та вимоги бути «еталоном порядності поза межами професійної діяльності» для зміцнення суспільної довіри (рішення у справі судді Д. Д. Усатова). У редакційній примітці видання наводить реквізити цих рішень (№ 1226/3дп/15-24 від 24.04.2024, № 486/0/15-25 від 11.03.2025, № 1623/1дп/15-21 від 21.07.2021); редакція не перевіряла ці реквізити самостійно за Єдиним державним реєстром судових рішень чи офіційним сайтом ВРП.
Автор матеріалу також наводить як контраргумент до можливих виправдань кілька прикладів політичної відповідальності за етичні порушення в інших країнах — відставки Пітера Мандельсона у Великій Британії (1998), Мони Салін у Швеції («Toblerone-скандал») і Франсуа де Рюжі у Франції (2019). Ці приклади наведені самим виданням як публіцистична паралель; редакція не перевіряла їх самостійно і наводить лише як виклад аргументації джерела.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.