Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Олександр Абакумов оприлюднив 20 серпня 2026 року в Facebook публікацію, у якій розкритикував практику внесення застав за підозрюваних у справі «Мідас» коштами формально не пов’язаних з ними компаній і назвав зареєстрований нардепом Ярославом Железняком та співавторами законопроєкт № 15388 можливою основою для законодавчих змін. За словами Абакумова, застава «перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки».
Суть заяви
Абакумов написав, що застава в кримінальному процесі має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання покладених судом обов’язків і є однією з найпоширеніших альтернатив триманню під вартою у справах НАБУ і САП. Водночас, за його оцінкою, на прикладі справи «Мідас» видно, що в окремих випадках застава перестала виконувати цю функцію.
За описом Абакумова, десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави за топпосадовців з рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення, — фірм із сумнівною господарською діяльністю, засновники яких, на його думку, не можуть пояснити ні профіль діяльності своїх компаній, ні мотив внесення мільйонів гривень застави за конкретного підозрюваного. За версією автора публікації, за такими підставними особами стоять реальні бенефіціари, які не бажають розкриття своєї причетності.
Описаний механізм і розцінки
Абакумов виклав механізм так: готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності, обмінюється на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній, після чого компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на рахунок суду. За його твердженням, у справі «Мідас» розцінки за таку послугу становили 10, 15 і навіть 30 відсотків від суми застави, що перетворює це на «доволі прибутковий бізнес» — так він охарактеризував схему.
Абакумов також зазначив, що фінансовий моніторинг, одним із завдань якого є протидія легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, у цих випадках не виконує своєї функції: гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе він назвав платою за мовчання, а заставу — «кешбеком для держави».
Контекст: справа «Мідас» і підозра Ірині Мудрій
Публікація з’явилася на тлі нової підозри в межах спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп» — 19 серпня 2026 року підозру отримала Ірина Мудра, яка до звільнення обіймала посаду заступника керівника Офісу Президента Кирила Буданова. За версією слідства, у цій справі легалізовано 150 млн грн готівки, зокрема — за наявними в редакції раніше повідомленнями — для сплати застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, фігуранта окремої справи «Мідас». Мудра підтвердила факт обшуків і підозри та повідомила про подання заяви про відставку; захист її інтересів здійснює юридична компанія «Міллер».
Редакція звертає окрему увагу, що в самій публікації Абакумова прямо не йдеться про підозру Мудрій — цей зв’язок встановлено редакцією за збігом дати публікації (20 серпня 2026 року) з подіями навколо Форест Гампу і Sense Bank, про які редакція писала окремо, а не через пряму вказівку в тексті самого допису.
Раніше в межах справи «Мідас» повідомлялося про внесення застав за колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова на суми 120 млн грн і 51,6 млн грн за різними епізодами обвинувачення.
Пропоновані законодавчі зміни
Абакумов послався на зареєстрований у Верховній Раді 8 липня 2026 року законопроєкт № 15388 як на можливу основу для змін. За даними медіа, які висвітлювали реєстрацію документа, його ініціаторами є народні депутати Ярослав Железняк, Анастасія Радіна, Максим Хлапук, Мар’яна Безугла та Ігор Марчук. Законопроєкт передбачає обов’язкову перевірку банками походження коштів застави незалежно від суми до їх зарахування на рахунок суду, можливість зупинення такого зарахування до підтвердження законності джерела коштів, звернення застави в дохід держави у разі непідтвердження законності походження та оприлюднення Державною судовою адміністрацією України відомостей про заставодавця, номер справи і суму застави.
Абакумов сформулював вимогу так: держава повинна перевіряти компанію, яка вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень, — хто її реальний власник, звідки кошти, які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним і чи мають кошти законне походження.
Критика колег та адвокатів: презумпція невинуватості й реальна мета застави
Станіслав Броневицький, колишній прокурор САП, який після залишення посади публічно й неодноразово критикував чинне керівництво прокуратури (зокрема заявляв про «зливи» підозр і тиск ззовні в антикорупційній системі), відреагував на колонку Абакумова письмовим запереченням окремих тез. За його оцінкою, твердження автора про те, що джерелом коштів застави є «готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності», є не встановленим фактом, а лише припущенням органу досудового розслідування: слідство, за його словами, не встановило ні виду діяльності, з якої нібито акумульовано кошти, ні виконавців, ні способу, ні призначення чи розміру конкретних сум, ні місця їх зберігання і відповідальної за це особи. Броневицький наголосив, що до ухвалення обвинувального вироку суду жодна службова особа не має підстав стверджувати про злочинне походження коштів, і що керівник органу досудового розслідування «повинен керуватись виключно юридичними фактами» — так само, за його думкою, не має правових підстав і формулювання Абакумова про «вкрадені активи».
Олег Шрам, адвокат, який раніше звертався до Державного бюро розслідувань і НАБУ у зв’язку з розголошенням даних досудового розслідування в іншій справі, прокоментував публікацію Абакумова стисло, зводячи її зміст, за власним викладом, до практичного результату: розмір застави, на його думку, «має забезпечувати гарантоване утримування підозрюваного… під вартою», даючи НАБУ і САП «інструмент схиляння до співпраці» в обмін на можливість вийти зі слідчого ізолятора.
Звідки від Железняка регулярно з’являється інформація, яку правоохоронці ще не оприлюднили?
Хронологія цієї публікації — критика Абакумовим практики застав у справі «Мідас» невдовзі після нової підозри у пов’язаній справі «Форест Гамп» і його ж вказівка саме на законопроєкт Ярослава Железняка як на «хорошу основу» для змін — наводить на запитання про характер взаємодії між НАБУ і цим нардепом. Редакція перевірила це запитання предметно, на прикладі задокументованих випадків, а не одного епізоду, і викладає результат із чітким розмежуванням встановленого й припущення.
Встановлений факт: практика раннього розкриття існує і задокументована. Того самого дня, коли відбувалися описані вище події, — 19 серпня 2026 року — Железняк через власний Telegram-канал повідомив про обшуки в Sense Bank і навів деталі руху коштів, призначених на заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, з прямим посиланням на першоджерело: за формулюванням «Інтерфакс-Україна», він оприлюднив ці подробиці «із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ» — тобто процесуального документа, який детектив НАБУ подає до суду для обрання запобіжного заходу чи проведення слідчих дій. Того ж дня народний депутат Олексій Гончаренко повідомив про обшуки в Ірини Мудрої, а Железняк — про обшуки в нардепа Вадима Столара; за даними «Інтерфакс-Україна», в цьому випадку джерелом Железняка є не власний доступ до справи, а публікація журналіста «Української правди» Михайла Ткача з посиланням на «власні джерела». В обох епізодах депутатські повідомлення передували офіційній заяві НАБУ і САП про спецоперацію.
Це узгоджується з попереднім епізодом «плівок Міндіча»: у листопаді 2025 року і травні 2026 року Железняк (разом з Гончаренком) неодноразово оприлюднював фрагменти записів у справі «Мідас» раніше за їхнє повне офіційне розкриття слідством, хоча в конкретному епізоді 5 травня 2026 року частина тих самих матеріалів про фігуранта Олександра Цукермана вже з’явилася 29 квітня і 1 травня в «Українській правді» — тобто не Железняк був першоджерелом саме цього фрагмента.
Канал і роль НАБУ як інституції чи Абакумова особисто. Жодне з опрацьованих джерел не називає, хто саме передав Железняку текст клопотання детектива НАБУ в епізоді 19 серпня 2026 року, і не встановлює зв’язку цього каналу з Олександром Абакумовим чи з будь-яким конкретним детективом. Сам Железняк, коментуючи в інтерв’ю NV своє інформування про діяльність антикорупційних органів загалом, обмежився загальною фразою про роботу «зі своїх джерел» без деталізації.
Висновок редакції. Твердження, що Железняк системно отримує інформацію про корупційні злочини раніше за правоохоронців, спирається на реальний, повторюваний і задокументований щонайменше двічі впродовж 2025–2026 років факт — включно з прямим посиланням самого нардепа на процесуальний документ НАБУ як джерело. Але питання про те, що це відбувається за домовленістю з Абакумовим особисто чи НАБУ як інституцією — або що підтримка Абакумовим законопроєкту Железняка є формою «віддяки», — питання наразі залишається відкритим. Хоча очевидним залишається факт синхронної роботи про просуванню законодавчих змін в процесі внесення застав та неповаги до закону в частині дотримання презумпції невинуватості.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.