АДВОКАТУРА, НОВИНИ, ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Про конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні прокурор Яна Тализіна

Про конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні розповіла тьютор проєкту HELP «Освіта в галузі прав людини для юристів» Ради Європи, автор тренінгових курсів і тренер Тренінгового центру прокурорів України Яна Тализіна під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками конфіденти і “таємні свідки” у кримінальному провадженні, а саме:

  • 1. Процесуальні способи залучити особу до проведення НСРД у кримінальному провадженні.
  • 2. Використання конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні: від Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до Глави 21 КПК України.
  • 3. Місце заходів забезпечення безпеки учасників кримінального провадження на всіх стадіях кримінального процесу.
  • 4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу: елементи заходу забезпечення безпеки, процедура застосування, процесуальні помилки та їх наслідки.
  • 5. Виклик і допит у суді особи, якій змінено прізвище, ім’я, по батькові.
  • 6. Гарантії дотримання права на справедливий суд у кримінальних провадженнях із «анонімними» свідками.

У рамках характеристики конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні акцентовано на наступному:

1. Процесуальні способи залучити особу до проведення НСРД у кримінальному провадженні

Нормативна база:

  • Ст. 246 КПК України — передбачає, що за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися інші особи (ч. 6).
  • Ст. 275 КПК України — слідчий має право:
  • використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами;
  • залучати цих осіб до проведення НСРД у випадках, передбачених КПК;
  • заборонено залучати адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво пов’язане з розкриттям професійної таємниці (ч.1–2 ст. 275 КПК).

Порядок залучення:

  1. Прийняття рішення слідчим або прокурором про проведення НСРД.
  2. Отримання письмової згоди особи на конфіденційне співробітництво (добровільність є обов’язковою умовою).
  3. Оформлення постанови про проведення НСРД (зазначається характер дії, обставини, залучені особи).
  4. Здійснення дії з дотриманням таємниці та вимог конспірації.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 12.05.2021 у справі №7 50/10362/17: суд зазначив, що не лише слідчий, а й прокурор може залучати осіб до НСРД, виходячи з ч. 6 ст. 246 КПК
  • Постанова ККС ВС від 23.04.2024 у справі № 726/776/17: залучення до конфіденційного співробітництва є складовим елементом проведення НСРД, а не окремим її видом. Добровільна згода особи на участь у таких діях є достатньою для правомірності
  • Постанова ККС ВС від 04.07.2024 у справі № 477/1668/18: участь прокурора в залученні конфідента є законною, навіть якщо рішення дублюється кількома прокурорами. Це не є порушенням процесуального закону
  • Постанова ККС ВС від 16.12.2024 у справі № 751/10942/15-К: залучення до конфіденційного співробітництва — не самостійна НСРД, а спосіб її реалізації. Орган розслідування сам визначає форму взаємодії з урахуванням специфіки справи
  • Постанова ОП ККС ВС від 25.09.2023 у справі № 208/2160/18: відсутність окремої постанови про залучення конфідента не свідчить про порушення КПК. Рішення про заходи безпеки таких осіб є державною таємницею (ст. 252 КПК).

2. Використання конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні: від Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до Глави 21 КПК України

Еволюція регулювання:

  • У Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 8, 9) містилось поняття «конфіденційного співробітництва».
  • КПК 2012 року вперше процесуалізував цю форму взаємодії через ст. 275 КПК, перетворивши її з оперативної категорії в процесуальну.

Суть конфіденційного співробітництва:

  • Це негласні відносини між уповноваженим органом та особою, що добровільно співпрацює з органами досудового розслідування для виконання завдань кримінального провадження (постанова ККС ВС від 14.01.2025, №303/7389/23).
  • Таке співробітництво є засобом проведення НСРД, а не її видом.
  • Може полягати в передачі інформації, участі у контрольованій закупці, імітації злочину, тощо.

Заборони:

Ч. 2 ст. 275 КПК прямо забороняє залучати адвокатів, журналістів, лікарів, священників — якщо це розкриває професійну таємницю.

Рішення Ради адвокатів України №123 від 15.11.2019 підтвердило, що адвокати не можуть бути конфідентами навіть за згоди клієнта.

Судова практика:

  • ВС, справа № 303/7389/23, 14.01.2025 — суд роз’яснив, що конфідент — повнолітня дієздатна особа, яка добровільно співпрацює з органом; залучення таких осіб не потребує спецдопуску до держтаємниці.
  • ВС, справа № 688/1415/19, 10.08.2022 — навіть відсутність окремої постанови не свідчить про порушення, якщо особа надала добровільну згоду.
  • ВС, справа № 738/689/19, 24.09.2020 — факт участі особи у контрольованій закупці підтверджує її добровільність.
  • ОП ККС ВС, справа № 208/2160/18, 25.09.2023 — навіть за відсутності постанови про залучення конфідента, дії законні, оскільки матеріали з реальними анкетними даними є державною таємницею.
  • ВС, справа № 185/3086/16-К, 06.05.2025 — особи, які залучені до НСРД, не повинні мати допуску до держтаємниці; на них лише покладається обов’язок зберігати конфіденційність.

3. Місце заходів забезпечення безпеки учасників кримінального провадження

Відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (1993 р.), а саме:

  • ст. 1 — визначає забезпечення безпеки як систему правових, технічних та організаційних заходів для захисту життя, житла, майна учасників кримінального процесу.

Такі заходи можуть застосовуватись на будь-якій стадії — від досудового розслідування до касаційного перегляду.

Види заходів:

  • особиста охорона;
  • зміна місця проживання;
  • заміна документів і зовнішності;
  • забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
  • переселення, охорона житла, зміна роботи чи навчання;
  • закритий судовий розгляд (ст. 15 Закону).

Судова практика:

  • ОП ККС ВС, 25.09.2023, справа № 208/2160/18 — застосування заходів безпеки до конфідента є державною таємницею; матеріали зберігаються окремо (ч.3 ст.317 КПК).
  • ВС, 16.01.2024, справа № 438/22/22 — свідок може бути допитаний у суді з модифікацією голосу і приховуванням зовнішності без порушення принципу безпосередності.
  • ЄСПЛ, справа «Чохонелідзе проти Грузії», 28.06.2018 — Суд визнав, що повторні наполегливі пропозиції особі співпрацювати можуть свідчити про провокацію злочину, а не про законну НСРД.

4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу

Зміст забезпечення конфіденційності відомостей про особу:

Ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:

  1. обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
  2. проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;
  3. неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;
  4. виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;
  5. накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.

Також можливе переселення, зміна роботи, зовнішності, використання спецзасобів (Наказ МВС № 523 від 24.07.1996).

Процедура застосування:

  1. Подається клопотання уповноваженого органу.
  2. Приймається рішення (ухвала) про застосування заходу.
  3. Інформація зберігається окремо в органі, який здійснює провадження (ч.3 ст.317 КПК).

Судова практика:

  • ОП ККС ВС, справа № 208/2160/18 — матеріали, що містять справжні анкетні дані конфідента, є державною таємницею і не долучаються до матеріалів справи.
  • ВС, справа № 477/1668/18 (04.07.2024) — прокурор може приймати рішення про залучення конфідента і забезпечення конфіденційності без порушення закону.

5. Виклик і допит у суді особи, якій змінено ПІБ

Норми права:

  • Ст. 256 КПК України — особи, які проводили або залучалися до НСРД, можуть бути допитані як свідки з дотриманням конфіденційності.
  • Ст. 352 КПК України — допускає допит із прихованням особи, у тому числі за допомогою технічних засобів, що змінюють голос, зображення.
  • Ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» — передбачає зміну анкетних даних і зовнішності як спосіб захисту.

Законодавством України не встановлено і не може бути встановлено чіткого переліку відомостей про фізичну особу, які є персональними даними, задля можливості застосування положень вказаного Закону до різноманітних ситуацій, в тому числі при обробці персональних даних в інформаційних (автоматизованих) базах та картотеках персональних даних, що можуть виникнути у майбутньому, у зв’язку зі зміною в технологічній, соціальній, економічній та інших сферах суспільного життя.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 16.01.2024, справа № 438/22/22 — підтверджено, що зміна голосу та приховання обличчя не порушують права сторони захисту на перехресний допит, якщо суд забезпечив можливість ставити питання через відеозв’язок.

6. Гарантії дотримання права на справедливий суд у провадженнях із «анонімними свідками»

Правові гарантії:

  • Рекомендація Rec(2005)9 Ради Європи: анонімність надається лише у виключних випадках, коли існує реальна загроза життю свідка;
  • ст. 15 Закону + ст. 352 КПК — передбачають можливість анонімного допиту з технічними засобами захисту;
  • при цьому суд зобов’язаний зберегти баланс між безпекою свідка і правом обвинуваченого на захист.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 05.02.2025, справа № 216/3169/22 — допустимо використовувати показання “анонімних” свідків, якщо суд забезпечив відеофіксацію та реальну можливість сторони захисту поставити запитання.
  • Постанова ККС ВС від 06.03.2025, справа № 727/789/24 — допустимість показань зафіксованих свідків, які не з’явилися через поважні причини, за умови їх відеофіксації (ч.11 ст.615 КПК).
  • ЄСПЛ, Al-Khawaja and Tahery v. UK (2011) — засудження не може ґрунтуватися винятково на показаннях анонімних або відсутніх свідків; суд має оцінювати, чи були врівноважуючі гарантії.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: